Найсильніше гени впливають у собак на агресивність по відношенню до незнайомців, навченість і схильність переслідувати здобич.
Породи собак описують не тільки за зовнішнім виглядом, а й за характером - хтось доброзичливий, хтось відданий, хтось зрозумілий і розумний тощо. Дослідники з декількох наукових центрів США спробували зіставити психологічні особливості різних собачих порід з генетичними даними.
Щоб точно визначити ті чи інші характеристики породи, автори роботи звернулися до великого проекту, присвяченого поведінці собак, який почався ще 2003 року. У рамках проекту власники собак мали відповісти на великий список запитань (на кшталт «Як поводиться ваш собака, коли в будинок входить хтось незнайомий?» тощо), і на підставі відповідей особу пса описували за 14 параметрами.
Для дослідження взяли відповіді, що стосуються понад 17 тис. собак з 101 породи. Для кожної породи робили усереднений психологічний портрет, який потім зіставляли з таким же усередненими генетичними даними.
У результаті, як йдеться у статті на сайті bceRxiv, вдалося знайти 131 ділянку в ДНК, яка якось пов'язана з чотирнадцятьма особистісними рисами псів. (Мова йде саме про ділянки в ДНК, в яких може бути і один ген, і кілька, і ще якісь регуляторні послідовності.)
Сама по собі кожна така ділянка робить досить слабкий внесок у собачу психологію, але якщо взяти їх разом, то ми виявимо, що вони обумовлюють близько 15% поведінкових особливостей. Іншими словами, якщо ми бачимо, що один собака з поведінки явно відрізняється від іншого, то 15% відмінностей між ними виникли через те, що у них різні варіанти генів.
Найбільш спадкованими серед психологічних рис виявилися агресивність по відношенню до незнайомих, схильність переслідувати здобич і навчаність. Причому ділянки ДНК, які пов'язані з агресивністю і навчаністю, схожі на відповідні людські гени.
Оскільки генетичні дані брали в одних собак, а відомості про поведінку ставилися до інших собак, то тут не можна вказати на якийсь ген, який давав би тій чи іншій породі ту чи іншу психологічну особливість. Навпаки, в статті описані ті ділянки генома, які пов'язані з однаковими особливостями, що проявляються у різних порід. Для того, щоб зрозуміти, що додає поведінкову унікальність тій чи іншій породі, потрібно аналізувати генетичне розмаїття всередині самої породи, і автори роботи якраз цим і збираються зайнятися в майбутньому.
Але в цілому, як пише портал Science, нові дані говорять про те, що поведінка сильніше пов'язана з генетикою, ніж те було видно з попередніх досліджень на цю тему. І, можливо, в перспективі ми зможемо психологічно вдосконалити якісь породи собак, знаючи, на які гени треба подіяти.