Виявити підроблені соки допоможе новий сорбент, створений на хімічному факультеті МДУ.
Купити потрібний фруктовий сік часом буває непросто. Ні, віддати гроші і отримати напій в коробочці з написами «100% сік», «натуральний» або з усілякими їх комбінаціями не складає проблем. Можна навіть проштудувати інтернет на тему, що ж має бути написано на коробці, щоб сік був відновлений, не містив цукру тощо. Але і це не завжди вбереже від покупки, наприклад, апельсинового соку, зробленого частково з яблук. Він може бути натуральним на всі сто відсотків, але частина дорогого апельсинового концентрату в ньому буде замінена на дешевий яблучний.
Звичайно, сучасні методи хімічного аналізу дозволяють дізнатися про продукт практично все: з чого він вироблений і навіть на якій плантації були зібрані ті самі яблука, але вартість такого аналізу (а значить, і соку) буде позамежною, та й просто не вистачить лабораторій і людей, здатних проводити таку кількість складних аналізів. Тому добре мати метод, яким можна відносно легко визначити склад соку: чи зроблений він цілком з апельсинів, при цьому бажано обійтися без проведення ДНК аналізів.
Таким методом, що поєднує простоту аналізу і якість результатів, може бути іонна хроматографія. Суть методу полягає в поділі іонів різних з'єднань, які знаходяться в розчині, і їх подальшому визначенні на детекторі. У результаті можна дізнатися, який іон і в якій кількості містився в аналізованій рідині. У кожному фрукті є свій специфічний набір органічних кислот, взяти хоча б такі кислоти, як лимонна і яблучна, походження яких очевидно з їх назви. В реальності і в лимонах, і в яблуках, і в інших плодах знаходиться безліч кислот, проте їх вміст в кожному конкретному фрукті різний. Тому, знаючи типовий «кислотний портрет» яблука і апельсина, стає можливим визначити, чи є в нашому 100% апельсиновому соку що-небудь крім цитрусів.
Один з ключових компонентів іонної хроматографії - сорбент, за допомогою якого і відбувається поділ компонентів розчину. Сорбент спочатку поглинає іони з рідини, що протікає через нього, а потім віддає їх назад. Різні іони сорбент утримує різний час, що і дає можливість їх відокремлення один від одного. Деякі органічні кислоти, які містяться у фруктах, погано відокремлюються один від одного - для більшості сорбентів вони не представляють різниці, тому сорбенти їх утримують однаковий час, або не утримують зовсім.
Хімікам з кафедри аналітичної хімії МДУ ім.М.В. Ломоносова вдалося створити сорбент, який добре розділяє такі складні суміші органічних речовин. З його допомогою можна не тільки визначати склад соків, а й проводити аналіз інших складних за складом продуктів.
Сам сорбент являє собою полімерну матрицю, на поверхні якої сформований складний іонообмінний шар, до складу якого входять амінокислоти. Саме вони дозволили домогтися високої розділюючої здатності сорбенту.
За матеріалами прес-служби МДУ