Після пересадки свинячого серця мавпи прожили без будь-яких серйозних ускладнень цілих півроку.
Свині могли б стати прекрасним джерелом донорських органів для людей. Справа не в тому, що вони близькі генетично (вони зовсім не близькі), а в тому, що органи свиней, з одного боку, підходять нам за розміром і деякими фізіологічними характеристиками, а з іншого, свиней простіше і дешевше, ніж мавп, утримувати і розмножувати в неволі.
Однак якщо ось так взяти і трансплантувати людині щось свиняче, то такий орган довго не проживе - його вб'є потужна імунна реакція. Тим не менш, дослідники не припиняють експериментувати зі свинями і мавпами, сподіваючись якось влаштувати компроміс між пересаджуваним органом і організмом примату, і значні успіхи тут і справді є. Нещодавно вдалося на цілих 435 днів пересадити свинячу нирку макаці резусу. Але з серцем, наприклад, поки все гірше: пересаджене павіанам свиняче серце протрималося всього 57 днів. (Були випадки, коли пересаджене серце виживало в мавпах два з половиною роки, але в тих експериментах, крім свинячого серця, мавпам залишали і їх власне, тобто у свинячого був щадний режим в сенсі роботи.)
Щоб імунітет не відторгав орган, після пересадки мавпам дають імунідавляючі препарати, крім того, органи беруть у особливих генетично модифікованих свиней, клітини яких менше дратують чужий імунітет (ми якось писали про те, які методи для цього використовують). Дослідники з Мюнхенського університету, крім модифікованих свиней та імунопідавляючої терапії, також використовували дещо інший спосіб збереження органу для пересадки: серце тримали при температурі 8 ºС, прокачуючи через нього схожий на кров розчин з киснем, поживними речовинами і гормонами - така процедура краще зберігала серце перед пересадкою.
Другий прийом був у тому, що серцям забороняли рости. Їх пересаджували від молодих свиней, щоб розмір серця відповідав павіану, проте опинившись у павіані, серце все одно продовжувало збільшуватися, і мавпа досить швидко вмирала. Щоб серця не росли, павіанам давали спеціальну речовину, що обмежує зростання серцевих клітин, коригували гормональний рівень (оскільки деякі гормони теж впливають на зростання серця) і підтримували не дуже високий кров'яний тиск.
В однієї мавпи все ж з'явилися ускладнення після операції, і вона загинула через 51 день. Ще дві прожили три місяці, перш ніж їх умертвили, щоб подивитися, що відбувається з серцем, і дві прожили цілих шість місяців, перш ніж також знову відправитися на операційний стіл. Іншими словами, авторам роботи вдалося значно збільшити термін виживання мавп зі свинячим серцем. Детально результати експериментів описані в Nature.
Зрозуміло, мова поки йде тільки про мавп. Однак, як кажуть на порталі The Scientist, у випадку з людиною проблема росту серця не така вже серйозна: за розміром свиняче серце людям підходить краще, ніж павіанам, крім того, для пересадки можна брати невеликі породи свиней.
Складніше впоратися з імунними проблемами, адже якщо ми пригнічуємо імунітет, щоб він не відторгав орган, то тим самим відкриваємо дорогу для інфекцій. Однак цього разу автори роботи використовували такий варіант імуноподавляючої терапії, що ніяких серйозних інфекційних ускладнень у павіанів не сталося. Отже, можливо, пересадки свинячого серця людям не такі вже й далекі від клінічної реальності, як здається.