Бактерії травної системи можуть посилювати або послаблювати норовірусну інфекцію залежно від того, в якій зоні кишечника влаштувався норовірус.
Симбіотичні бактерії, які живуть у кишечнику, не тільки підтримують у нас нормальний обмін речовин, але й допомагають імунітету боротися з хвороботворними мікробами. Але хвороботворні мікроби бувають різні, і якщо говорити, наприклад, про норовірусів, то з ними у кишкової мікрофлори відносини досить непрості.
Норовірусну інфекцію часто називають «кишковим грипом». Норовірус викликає діарею, нудоту, підвищення температури і ще ряд симптомів, які разом складають вірусний гастроентерит. (Інший вірус, винний у «кишковому грипі» - це ротавірус, але ротавірусну інфекцію дорослі зазвичай переносять безсимптомно, а від норовірусу хворіють як діти, так і дорослі.) Норовірус надзвичайно легко поширюється, і хоча зазвичай організм з ним сам справляється, в особливо важких випадках все може закінчитися смертю - так, в рік реєструють близько 200 тис. загиблих від норовірусної інфекції, переважно в країнах, що розвиваються.
Можливо, від норовірусу було б менше проблем, якби йому не допомагала мікрофлора. Відомо, що кишкові бактерії посилюють норовірусну інфекцію, і експерименти дослідників з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі це підтвердили. Правда, виявився важливий нюанс: у мишей симбіотичні кишкові бактерії посилювали норовірусну інфекцію в нижній частині тонкої кишки - але одночасно ті ж самі бактерії придушували інфекцію у верхній частині кишки.
У статті в Nature Microbiology сказано, що відносини мікрофлори з вірусом залежали від жовчних кислот. Кишкові бактерії відчутно впливають на синтез жовчних кислот, про які ми зазвичай знаємо, що вони потрібні для перетравлення жирів. Однак цим лише функції жовчних кислот не обмежуються. Виявилося, що вони також стимулюють імунну систему синтезувати інтерферони типу III, і що саме завдяки інтерферонам, які запускають противірусну реакцію, норовірусна інфекція слабшає. Щоб відчувати жовчні кислоти, у імунних клітин повинні бути рецептори до них, і мікрофлора якимось чином допомагає імунним клітинам обзавестися великим числом таких рецепторів - але саме тим імунним клітинам, які мешкають у верхній частині тонкої кишки.
Чому бактерії діють так саме у верхній частині тонкої кишки, і чи можна їх змусити виконати те ж саме в інших частинах кишечника, належить зрозуміти в подальших експериментах. Але вже зараз цілком можна переконатися, наскільки складними можуть бути взаємодії між мікрофлорою, травною системою та імунітетом, і як ці складні взаємодії можуть бути як на користь, так і на шкоду всьому організму.