У роботі мозку у любителів порнографії і у наркоманів виявили багато спільного.
Вважається, що в середньому четверо зі ста дорослих людей у тій чи іншій формі страждають від нав'язливого сексуального потягу. Тобто їхні думки, почуття і поведінка постійно звертаються до теми сексу і, що найголовніше, протистояти їм сама людина не може, навіть якщо подібна зацикленість шкодить кар'єрі, особистим відносинам тощо. У цьому випадку часто говорять про сексуальну залежність, проте досі незрозуміло, чи існує така залежність насправді.
У будь-якій залежності є чіткі психологічні та неврологічні характеристики. Якщо ми візьмемо, наприклад, наркотики, то у людини, яка залежить від якоїсь речовини, можна виявити специфічні особливості в роботі мозку, а також особливості в поведінці. Однак щодо сексуальної залежності в цьому сенсі досі ведуться суперечки. Так, минулого року дослідники з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі опублікували в журналі Socioaffective Neuroscience and Psychology статтю, в якій зізнавалися, що ніякої особливої реакції мозку у секс-залежних людей вони не виявили. (Сама секс-залежність визначалася за суто психологічними критеріями.)
А в лютому нинішнього року група психологів з США на сторінках Current Sexual Health Reports поставила під питання існування порнозалежності (тобто залежності від візуальних образів порнографічного змісту): за їхніми словами, робіт про неї вкрай мало, а ті, що є, досить сумнівні в сенсі достовірності.
Однак є і ті, у яких секс-залежність сумнівів не викликає, і до їх числа відносяться Майкл Ірвін (Michael Irvine) і його колеги з Кембриджського університету. У статті, опублікованій в PLoS ONE, вони описують результати експерименту, під час якого дослідники спостерігали за реакцією мозку людей, які дивилися відео порнографічного змісту (як альтернативу демонструвалися записи спортивних змагань). На відміну від колег з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, які використовували ЕЕГ, британські нейробіологи оцінювали роботу мозку за допомогою фМРТ.
Серед добровольців були такі, у яких психологічні симптоми вказували на нав'язливий сексуальний потяг, зокрема, вони почали дивитися порнографію відносно рано і продовжували дивитися її частіше, ніж інші люди. Виявилося, що у «секс-зацикленної» людини при перегляді еротичного відео особливо сильно активувалися вентральна ділянка смугастого тіла, мигдалевидне тіло і одна з ділянок поясної кори. Це були саме ті зони, які при наркозалежності реагують на наркотичні стимули: смугасте тіло має відношення до процесів мотивування і почуття задоволення, мигдалевидне тіло визначає важливість тієї чи іншої дії і бере участь у формуванні емоцій, а поясна кора активується, коли людина передчуває задоволення від наркотичної речовини.
Іншими словами, мозок секс-залежних людей реагує на еротичний подразник так само, як мозок наркозалежних реагує на візуальні стимули, пов'язані з наркотиком. Що, в свою чергу, служить потужним аргументом розглядати секс-залежність як клінічне захворювання. Правда, в даному експерименті брали участь люди з особливою тягою до порнографії, адже ненормальна любов до порно не обов'язково супроводжується підвищеною сексуальною активністю в реальному житті, прагненням чіплятися до кожного зустрічного або зустрічної та інше в тому ж дусі. Так що, можливо, в майбутньому потрібно буде провести схожі експерименти з акцентом саме на такі особливості поведінки.
Підвищена чутливість описаних зон мозку на еротичні стимули особливо висока в молодому віці, однак, за словами авторів роботи, найбільш сильною вона була саме у людей з нав'язливою сексуальною поведінкою. Пов'язано це може бути як з аномальною роботою смугастого тіла, так і зі слабким контролем з боку лобної кори, яка, як відомо, допомагає контролювати наші імпульси і бажання.
Самі автори роботи підкреслюють, що в клініці їх результати використовувати поки не варто - в даному випадку мова йде не про діагностичний тест, що дозволяє визначити порно- (або секс-) залежність, а лише про те, що у такої залежності можуть бути явні неврологічні симптоми.