Ген, який допомагає рости нервам, повернув травмованій руці здатність рухатися і відчувати.
Різні тканини відновлюються по-різному, і найважче йде справа у нервів. Периферичні нерви - до них відноситься все, що знаходиться за межами спинного і головного мозку - відновлюються дуже довго, і навіть після хірургічного лікування і при найсприятливіших умовах, як правило, функції до нервів повертаються лише частково.
Це означає, що якщо пошкоджено нерв, наприклад, у руці або нозі, людина буде гірше рухатися і гірше відчувати рукою або ногою. Притому з усіх травм опорно-рухового апарату нерви пошкоджуються в 3-10% випадків, що досить багато, враховуючи, наскільки такі травми взагалі поширені.
Регенерація тканин залежить від спеціальних білків, які називаються факторами росту - вони понуждають клітини рости і ділитися. Зокрема, широко відомий і добре вивчений судинний ендотеліальний фактор зростання, або VEGF, який, як можна зрозуміти з назви, стимулює зростання кровоносних судин. Його досі використовували при захворюваннях, що супроводжуються порушенням кровообігу. Але останнім часом стали з'являтися дані, що він стимулює не тільки зростання судин, але і зростання нервів.
Те, що VEGF можна використовувати в клініці для відновлення периферичних нервів, показали фахівці з ТОВ «НекстГен», дочірньої компанії сколківського Інституту Стволових Клітин Людини (ІСКЛ). Вони використовували не сам готовий білок, а генетичну конструкцію - плазміду з геном VEGF. Плазмідою називають молекулу ДНК, в якій є один або кілька генів (частіше кілька - один головний плюс службові, технічні) і регуляторні елементи, які дозволяють маніпулювати плазмідою і активністю генів у ній.
Плазміду вводять у клітини, і клітини починають працювати з плазмідними генами. І, наприклад, якщо власний ген у клітин чомусь працює погано, ми вводимо в них додаткову копію того ж гена в складі плазміди. У результаті клітини синтезують більше потрібного білка, так і самі вони, і їхні сусіди - якщо білок виводиться назовні - починають поводитися по-іншому.
Плазміда з геном VEGF повинна була підстьобнути відновлення периферичних нервів. В експерименті брав участь пацієнт з пошкодженням серединного і ліктьового нерва. Реабілітаційна терапія, яка повинна була відновити рухливість і чутливість, виявилася безрезультатною. Через два роки після травми його почали лікувати генною терапією, тобто за допомогою VEGF-плазміди - і через рік після лікування стан руки помітно покращився: вона почала рухатися, до неї до якоїсь міри повернулася чутливість і т. д.
Природно, клінічні дослідження тут триватимуть. У найближчій перспективі, за словами медичного директора НекстГен Сергія Радаєва, можна буде істотно знизити терміни лікування та реабілітації таких хворих, глобальна ж мета - домогтися того, щоб функції периферичних нервів відновлювалися повністю. Поки ж компанія НекстГен отримала на цей винахід патент № 2639175 «Спосіб індукції регенерації периферичного нерва».
За матеріалами прес-служби ІСКЛ.