У людей з вищою освітою обсяг мозку зменшується з тією ж швидкістю, що і у людей без вищої освіти.
Є багато досліджень, згідно з якими у людей з вищою освітою мозок старіє повільніше, ніж у тих, кому вищої освіти не дісталося. Однак у більшості таких робіт мозок оцінюють одномоментно (нехай і у великої кількості людей). При цьому залишається ймовірність, що за кадром залишилися якісь фактори, які теж могли б вплинути на стан мозку, хоча подібні фактори намагаються відфільтрувати статистичними методами. Крім того, саме старіння зазвичай оцінюють за станом пам'яті та інших вищих когнітивних функцій: якщо людина у віці міркує краще, ніж її ровесники, значить, її мозок старіє не так швидко, як у них.
Співробітники Університету Умео, Університету Осло і ряду інших наукових центрів Європи поступили інакше: вони вирішили оцінювати стан мозку за його обсягом. Відомо, що одна з ознак старіння - атрофія нервової тканини. Якщо порівняти мозок молодий і мозок старий, то другий виглядатиме більш стисненим, більш усохшим. У дослідженні брали участь понад 2000 добровольців від 29 до 91 року. За ними спостерігали 11 років, періодично скануючи мозок у магнітно-резонансному томографі.
Як і очікувалося, у молодих людей обсяг мозку в різних його зонах був більшим, ніж у людей старшого віку. Зв'язок між рівнем освіти і обсягом мозку був досить помірним - тобто у людини з вищою освітою мозок не обов'язково буде більше. Потрібно уточнити, що в тих випадках, коли у людини з вищою освітою мозок виявляється об'ємнішим, ніж у людини без вищої освіти, то справа не обов'язково в тому, що розумові зусилля збільшили мозок - можливо, з більш об'ємним мозком освіту просто легше отримати. Але, повторимо, кореляція між об'ємом мозку і рівнем освіти була порівняно слабкою.
Але найголовніше, що з плином часу у людей з вищою освітою мозок атрофувався з тією ж швидкістю, що і у людей без вищої освіти. Тобто, якщо ми за ознаку старіння візьмемо об'єм мозку, то побачимо, що вища освіта на старіння мозку ніяк не впливає. Результати досліджень опубліковані в PNAS.
Як у такому випадку бути з іншими дослідженнями, в яких вивчали пам'ять і вищі когнітивні функції старіючого мозку? Одне з пояснень може бути в тому, що «мозок з освітою» краще поводиться з тими ресурсами, що у нього є. Незважаючи на зменшення обсягу, він ефективно використовує те, що залишається.
З іншого боку, коли ми говоримо освіту, то маємо на увазі інтенсивну розумову діяльність. Дійсно, інтенсивна розумова діяльність допомагає протистояти різним деменціям і взагалі підтримує мозок у робочому стані. Але така діяльність повинна бути постійною. З того, що людина колись здобула вищу освіту, не обов'язково випливає, що вона і далі буде працювати головою.
Очевидно, коли мова йде про користь вищої освіти для мозку, потрібно враховувати, чи відкрило воно дорогу до інтенсивної розумової роботи або ж залишилося просто рядовим фактом біографії.