Один з хімічних варіантів вітаміну А допомагає імунній системі винищувати пухлинні клітини після опромінення.
Ракові клітини, як і здорові, не люблять сильне іонізуюче випромінювання: воно пошкоджує ДНК, пошкоджує білки, так що клітині не залишається нічого іншого, як померти. На цьому заснована радіотерапія, яку застосовують проти твердих (або лідерських), оформлених злоякісних пухлин: на них направляють пучок радіоактивного випромінювання, досить сильного, щоб клітини не змогли впоратися з ушкодженнями.
Разом з тим радіотерапія в різних випадках спрацьовує по-різному, і дослідники постійно шукають способи, як підвищити її ефективність. Співробітники Чиказького університету та Медичного університету Сюйчжоу пишуть в Science Immunology, що підсилювачем радіотерапії може бути вітамін А - точніше, одна з його форм під назвою третиноїн (або, як його ще називають, повністю транс-ретиноєва кислота, ATRA). Про третиноїн в онкології знають давно: відомо, що він допомагає при гострому промієлоцитарному лейкозі - він діє на незрілі імунні клітини, допомагаючи їм просунутися в розвитку і стати нормальними диференційованими клітинами, здатними виконувати свою роботу.
Те, що третиноїн посилює радіотерапію, теж пов'язано з його впливом на імунітет. Коли випромінювання пошкоджує ракові клітини, в пухлині починається запалення, яке має допомогти імунним клітинам її добити. Але якщо одні імунні клітини (цитотоксичні Т-лімфоцити, або Т-кілери) дійсно активуються і починають винищувати ракові клітини, то інші імунні клітини (моноцити) спрацьовують у зворотний бік: в них включається програма, яка заспокоює протипухлинні процеси, пригнічуючи активність Т-кілерів. Так відбувається тому, що сама пухлина намагається тримати імунітет під контролем, намагається його обдурити, і у неї виходить переконати моноцити, що імунну реакцію потрібно зупинити.
Але якщо до радіотерапії додати третиноїн, то моноцити, які без нього допомагали пухлини, переключаться на іншу програму, атакуючу. Вони почнуть синтезувати білки, які ще сильніше простимулюють імунну реакцію і залучать в пухлину більше Т-клітин. Більш того, з третиноїном імунітет активніше атакує не тільки ту пухлину, яку опромінювали, але й інші пухлинні вогнища. Такий ефект (званий абскопальним ефектом) спостерігається і без третинноїну: імунна система, збуджена загибеллю злоякісних клітин у місці опромінення, починає знищувати їх скрізь, де побачить. Але третиноїн абскопальний ефект помітно посилює.
Щоправда, ці експерименти ставили на тваринах. Однак, треба вважати, отримані результати постараються перевірити в клінічних дослідженнях якомога швидше.