Використовуючи потужну 570-мегапіксельну камеру темної енергії (DECam) в Чилі, астрономи виявили астероїд з найкоротшим орбітальним періодом серед усіх відомих астероїдів у Сонячній системі.
Орбіта астероїда знаходиться на відстані 20 мільйонів кілометрів (або 0,13 а. е.) від Сонця, він здійснює повний оборот навколо зірки кожні 113 днів. Астероїд 2021 PH27, діаметром близько 1 км, виявлений на зображеннях, отриманих в сутінках, також має найменшу середню відстань (велика напівось) з усіх відомих астероїдів в нашій Сонячній системі - тільки Меркурій має більш короткий період і меншу велику напівось. Астероїд настільки близький до масивного гравітаційного поля Сонця, що відчуває найбільші загальні релятивістські ефекти серед усіх відомих об'єктів Сонячної системи.
Планети і астероїди обертаються навколо Сонця еліптичними (або овальними) орбітами, причому найширша вісь еліпса має радіус, описаний як велика напівось. Астероїд PH27 має велику напівось 70 мільйонів кілометрів (або 0,46 о.о.), що дає йому 113-денний орбітальний період на подовженій орбіті, яка перетинає орбіти Меркурія і Венери.
Можливо, він зародився в головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером і був витіснений гравітаційними обуреннями внутрішніх планет, які наблизили його до Сонця. Однак його високе нахилення орбіти в 32 градуси передбачає, що це могла бути згасла комета із зовнішньої Сонячної системи, яка потрапила на більш близьку короткоперіодичну орбіту при проходженні біля однієї з планет земної групи. Майбутні спостереження за астероїдом проллють більше світла на його походження.
Його орбіта, ймовірно, також нестабільна протягом тривалих періодів часу, і він, ймовірно, в кінцевому підсумку або зіткнеться з Меркурієм, Венерою або Сонцем через кілька мільйонів років, або буде викинутий з внутрішньої частини Сонячної системи під дією гравітації внутрішніх планет.
Астрономам складно знайти внутрішні астероїди, тому що вони дуже часто приховані яскравим світлом Сонця. Коли астероїди наближаються до нашої зірки, вони відчувають різні навантаження, такі як теплові напруги від сонячного тепла і фізичні навантаження від гравітаційних приливних сил. Ці напруги можуть викликати руйнування деяких з найбільш крихких астероїдів.
Астероїд 2021 PH27 наближається так близько до Сонця, "... його температура поверхні сягає майже 500 градусів Цельсія при найближчому наближенні, він достатньо гарячий, щоб там плавився свинець ".
Оскільки 2021 PH27 настільки близький до масивного гравітаційного поля Сонця, він відчуває найбільші загальні релятивістські ефекти серед усіх відомих об'єктів Сонячної системи. Це проявляється в невеликому кутовому відхиленні еліптичної орбіти астероїда з плином часу, русі, званому прецесією, який становить приблизно одну кутову хвилину в століття.
Тепер астероїд входить у з'єднання з Сонцем, коли з нашої точки зору видно, що він рухається позаду Сонця. Очікується, що він повернеться до видимості з Землі на початку 2022 року, коли нові спостереження зможуть більш детально визначити його орбіту, що дозволить присвоїти астероїду офіційну назву.