Використовуючи дані камери EPIC на борту рентгенівської обсерваторії ESA XMM-Newton, астрономи вперше виявили потужний рентгенівський спалах від ультрахолодного карлика спектрального класу L.
Позначена як 3XMM J033158.9-273925 (далі J0331-27), крихітна зірка розташована на відстані близько 783 світлових років від нас. За лічені хвилини вона випустила в 10 разів більше енергії, ніж випускає Сонце навіть при найінтенсивніших спалахах.
Спалахи вивільняють енергію, коли магнітне поле в атмосфері зірки стає нестабільним і переходить у більш просту конфігурацію. У процесі спалаху випускається велика частина енергії, яка була збережена в ньому.
Цей вибуховий викид енергії створює раптове освітлення - спалах - і саме тут нові спостереження представляють свою найбільшу загадку.
«Це найцікавіша наукова частина відкриття, тому що ми не очікували, що зірки L-карлики збережуть достатньо енергії у своїх магнітних полях, щоб викликати такі спалахи», - кажуть вчені.
Енергія може бути «поміщена» в магнітне поле зірки тільки зарядженими частинками, які також відомі як іонізований матеріал і який створюється у високотемпáних середовищах.
Однак, як L-карлик, зірка J0331-27 має низьку температуру поверхні - всього 2100 К порівняно з приблизно 6000 К на Сонці.
Астрономи не думали, що така низька температура здатна генерувати достатньо заряджених частинок, щоб передавати стільки енергії в магнітне поле. Таким чином, виникає загадка: як супер-спалах можливий на такій холодній зірці. "Це хороше питання. Ми просто не знаємо - і поки ніхто не знає ", - кажуть дослідники.
Розуміння схожості і відмінностей між цією новою - і поки унікальним супер-спалахом на L-карлику і раніше спостережуваними спалахами, виявленими на всіх довжинах хвиль на зірках з більшою масою, тепер є пріоритетом для астрономів. Але для цього їм потрібно знайти більше прикладів.
Зірки, які спалахують частіше, вивільняють менше енергії щоразу, тоді як цей L-карлик, здається, виділяє енергію дуже рідко, але потім у дійсно великій події.
Чому це так, все ще залишається відкритим питанням, яке вимагає подальшого вивчення.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics.