Як підвищити власну інтелектуальну самооцінку? Дуже просто: пошукайте у всесвітній мережі відповідь на якесь питання, і вам здасться, що ви знаєте все на світі.
З появою всесвітньої мережі величезна маса інформації стала легкодоступною: ми в будь-який момент можемо дізнатися що завгодно про що завгодно. Можливо, саме тому нам часто здається, що і самі ми стали розумнішими. Це зовсім не жарт: експерименти психологів з Єля показали, що у людей, які сидять в інтернеті, дійсно посилюється ілюзія власного інтелекту.
У дослідженні брали участь близько тисячі осіб, які повинні були відповісти на якесь питання - наприклад, як працює застібка-блискавка. Тільки одним пропонували пошукати відповідь у всесвітній мережі, а іншим давали роздруківку текстів з тих веб-сайтів, на яких інтернет-група знайшла відповідь. Тобто інформація, по суті, була одна і та ж, просто відрізнялася форма подачі і процес пошуку. Потім і ті, і інші повинні були сказати, чи можуть вони відповісти на інше питання - наприклад, чому хмарні ночі тепліші за безхмарних. Сама відповідь тут була не важлива, і відповідати взагалі було не обов'язково, була потрібна тільки самооцінка, впевненість або невпевненість у власній компетентності. І виявилося, що ті, хто раніше шукав відповідь в інтернеті, вважають себе більш знаючими, більш обізнаними в новій проблемі (хоча чергове питання не мало ніякого відношення до попереднього).
Більш того, інтелектуальна самовпевненість зростала навіть тоді, коли в мережі взагалі не вдавалося знайти задовільної відповіді (психологи або вибирали надто складне питання - наприклад, чому історія стародавнього Мероїтського царства була більш мирною, ніж історія держав Стародавньої Греції? - або ж використовували мережеві фільтри, щоб зробити недоступними сайти з потрібною інформацією). До експерименту впевненість у власному знанні у всіх була приблизно однаковою, тобто справа була саме в інтернет-пошуку. Причому, як пишуть автори роботи в Journal of Experimental Psychology, у людей зростала впевненість саме в їх особистому інтелекті, тобто вони вважали, що вони самі по собі багато знають, а доступ в мережу тут не при чому. Однак тут був і інший нюанс: коли людині пропонували відразу пройти за посиланням до потрібної інформації, то інтелектуальна самооцінка залишалася колишньою. Іншими словами, важливий не просто вихід в інтернет, а саме активний пошук в ньому.
Пояснення тут може бути просте: коли людина шукає відповіді за допомогою джерела, над яким треба потрудитися (наприклад, у книзі, або ж розмовляючи з кимось іншим, кому потрібно ставити чіткі питання і аналізувати відповіді), вона встигає усвідомити, чого саме вона не знає. У випадку ж з інтернет-серфінгом буває неможливо розрізнити між собою «те, що я знаю» і «те, що я думаю, що я знаю». Проблема, можливо, не коштувала б розмови, але ж реальна компетентність після сеансу онлайн-пошуку зовсім необов'язково зростає, причому навіть якщо людина в результаті нічого не дізналася, їй буде здаватися, що тепер вона знає все про все. А тепер помножимо ось такий цікавий психологічний ефект на всесвітню поширеність мобільних гаджетів, підключених до всесвітньої мережі, і подумаємо, чи не загрожує нам тепер загальний інтелектуальний застій - як результат інформаційно-технологічного прогресу.