До води з астероїдів геологи додали космічний водень.
Вважається, що океани на поверхні планети зобов'язані своїм існуванням гігантським астероїдам. У 2010 році дослідники отримали перше підтвердження того, що на поверхні астероїдів може знаходитися лід. Після цього гіпотеза про основну роль астероїдів у появі земних океанів стала майже загальноприйнятою. Хоча при зіткненнях астероїдів із Землею вода випаровувалася, атмосфера утримувала пар. Ще одним доказом стало те, що кількість ізотопів водню у воді на поверхні астероїдів збігається з їх кількістю в океанічних водах.
Однак потім з'явилися дані про те, що вода в мантії Землі і водень в ядрі відрізняються за кількістю ізотопів. Зокрема, у знайденій на території Канади лаві містилося менше дейтерію (ізотопу водню), ніж в океанічній воді. Іншими словами, «внутрішні» земні водень і вода, швидше за все, не астероїдного походження.
Цзюнь У (Jun Wu) і його колеги з Арізонського університету припустили, що формована Земля захопила частину водню з атмосфери. У зародку Землі з розпеченою поверхнею була атмосфера з газу і пилу, що залишилися після появи Сонця. Ця атмосфера містила відносно невелику кількість дейтерію. Потім захоплений магмою водень опинився в ядрі, а дейтерій в охоплюючій магмі, з якої потім утворилася мантія, пояснюють автори в публікації в Journal of Geophysical Research: Planets. Зі ста молекул земної води приблизно дві містять водень з космічної хмари.
Отримані результати, можливо, стануть у нагоді тим, хто шукає ознаки життя на екзопланетах: вода на них могла з'явитися таким же чином, як і на Землі, причому навіть на тих екзопланетах, в чиїх планетарних системах мало крижаних астероїдів або вони зовсім відсутні.