Під час депресії активність багатьох генів у жіночому і чоловічому мозку змінюється протилежним чином.
Відомо, що клінічна депресія по-різному проявляється у жінок і чоловіків: жінки страждають від неї частіше, але у чоловіків її симптоми різноманітніші і сильніші. У той же час коли мова йде про клітинні і молекулярні зміни в мозку під час депресії, то зазвичай їх вивчають на чоловічому мозку - хоча цілком ймовірно, що молекулярно-клітинні особливості хвороби у жінок виглядають інакше, ніж у чоловіків.
Маріанна Сеней (Marianne L. Seney) та її колеги з Піттсбурзького університету вирішили порівняти активність генів у чоловічому та жіночому мозку під час депресії. Вони знайшли готові дослідження, в яких активність генів вимірювали в мізках обох статі, і зіставили «жіночі» дані з «чоловічими». У всіх роботах використовувалися зразки, взяті посмертно у хворих з клінічною депресією (або, кажучи більш коректно, з великим депресивним розладом). Загалом статистика охоплювала 50 осіб, майже порівну чоловіків і жінок; зразки хворих також порівнювали з такою ж кількістю зразків, узятих від здорових людей.
При депресії багато нейронів, нервових ланцюжків і нервових центрів працюють інакше, ніж у здоровому мозку, і депресивні зміни в роботі мозку часто обумовлені змінами в роботі генів у нервових клітинах. Однак, як пишуть автори роботи в статті в Biological Psychiatry багато генів, чия активність змінюється під час депресії, у чоловіків і жінок не збігалися. Тобто у чоловіків під час депресії змінювалася активність одних генів, а жінок - інших. Більше того, навіть якщо взяти якийсь ген, який і в чоловічому, і в жіночому мозку під час депресії починає працювати інакше, то ми побачимо, що працює-то він інакше, але по-різному. Іншими словами, в жіночому мозку його активність змінюється одним манером, а в чоловічому - теж змінюється, але іншим манером, причому не просто іншим манером, але в прямо протилежному напрямку, ніж у жінки.
Наприклад, у жінок гени, що впливають на активність міжнейронних контактів-синапсів, під час депресії працювали активніше, ніж зазвичай, а у чоловіків ті ж самі гени, навпаки, «засипали». З іншого боку, у депресивних жінок падала активність імунних генів, а у чоловіків імунні гени, навпаки, помітно активувалися. При цьому такі взаємно протилежні зміни нерідко залежали від конкретної зони мозку.
Дослідники аналізували генетичну активність у трьох зонах, пов'язаних з настроєм - в мигдалевидному тілі, у передній поясній корі і в дорсолатеральній префронтальній корі - і якщо у жінки якийсь ген працював активніше в одній зоні, а в інший «засипав», то у чоловіків в тих же мозкових ділянках і з тим же самим геном картина була зворотною, тобто в першій ділянці він «засипав», а в іншій активувався.
Поки незрозуміло, як такі генетичні особливості пов'язані з конкретними зовнішніми проявами хвороби - щоб це дізнатися, будуть потрібні дослідження з живими людьми. Можна припустити, що депресивному чоловічому і депресивному жіночому мозку потрібні свої методи лікування, які враховували б настільки помітні молекулярні відмінності між ними; втім, так чи інакше, отримані дані потрібно перевірити, перш ніж робити якісь клінічні висновки.