Клімат не зіграв великої ролі в долі скандинавів, які оселилися на острові, вважають автори нового дослідження.
Скандинави під проводом Еріка Рудого вперше з'явилися в Гренландії близько 985 року. Аж до XIV-XV на острові жило від 3 до 5 тисяч вікінгів, тут вони добували моржову кістку і розводили худобу, яку привезли з собою. Однак між 1360 і 1460 роками поселення скандинавів зникають, тоді як корінні жителі - інуїти - продовжують жити в цьому регіоні. Знову європейці з'являються в Гренландії тільки в XVIII столітті.
Зникнення вікінгів з острова залишається загадкою вже кілька десятиліть. Часто висловлюється думка, що скандинавська колонізація острова і її фіаско пов'язані з природними факторами. Прихильники цієї гіпотези вважають, що вікінги прибули до Гренландії під час Середньовічного кліматичного оптимуму, коли клімат був дуже м'яким, і покинули ці землі під час серйозного похолодання - Малого льодовикового періоду. Однак останнім часом ця версія все частіше ставиться під сумнів.
Кілька досліджень - відкладень морського дна, кернів гренландського льоду і озерних відкладень - показують, що картина була набагато складнішою. Мабуть, Середньовічний кліматичний оптимум був локальним, європейським явищем, а в північно-західній частині Атлантики клімат був холодним і в той час, коли там жили вікінги.
Нова робота, опублікована в журналі Science Advances, теж спростовує «кліматичну» версію. Її автори - співробітники Колумбійського університету та Університету штату Нью-Йорк в Буффало - вивчали льодовикові відкладення, які утворилися в Гренландії до настання Малого льодовикового періоду. Вони дійшли висновку, що льодовики Гренландії досягли свого максимуму між 975 і 1275. Тобто кліматичні умови були суворими не тільки в середині і в кінці «гренландської історії» вікінгів, але і на її початку. Судячи з усього, клімат був поганим спочатку, вже в той час, коли скандинави з'явилися в цьому регіоні.
«Якщо вікінги прийшли в Гренландію, коли там було холодно, то не можна говорити, що їх вигнало з острова похолодання», - підсумовує провідний автор дослідження Ніколас Янг (Nicolás Young), геолог з Колумбійського університету.
Нагадаємо, що схожих висновків нещодавно дійшов Крістіан Кох Медсен (Christian Koch Madsen) з Данського національного музею. Хоча дослідник і приймав фактор Малого льодовикового періоду як факт, він писав, що вікінги боролися з похолоданням десятиліттями і вміли пристосовуватися до несприятливих умов. Крім того, саме зникнення, на його думку, було не таким раптовим, як вважалося раніше.
Що ж сталося з гренландськими вікінгами? Причинами їх зникнення могла бути ворожнеча з місцевим населенням, припинення торгівлі з Європою або навіть «репатріація»: скандинави могли повернутися на батьківщину, на землі, спорожнілі через чуму. У будь-якому випадку, останні дослідження показують, що кліматичні умови не були прямою причиною скандинавського «результату».
За матеріалами Past Horisons