Порівнюючи різну кількість об'єктів, бджоли можуть освоїти арифметичні дії.
Минулого літа ми писали про те, що бджоли розуміють нуль, що набагато складніше, ніж просто уявляти собі «більше» і «менше». Дослідники з Королівського мельбурнського технологічного інституту, які навчили комах нулю, не зупинилися на досягнутому - в новій статті в Science Advances вони пишуть, що бджоли можуть ще й складати і віднімати.
Як завжди в таких експериментах, бджіл запускали в Y-подібну камеру, де їм потрібно було вибрати, куди рухатися, направо або наліво. В одному відсіку камери було солодке частування, в іншому - гіркий розчин хініна. На вході в «ігрек» були намальовані геометричні фігури, сині або жовті. Бджола проходила головний вхід, і далі бачила ще два входи, в лівий і правий коридори «ігрека», і на кожному вході знову ж таки були намальовані ті ж фігури. Однак ліві та праві фігури відрізнялися кількістю від тих, що були на головному вході, і спочатку їх було на одну більше і на одну менше, ніж зовнішніх. Тобто, наприклад, зовні було намальовано два квадрати, всередині ліворуч - один, всередині праворуч - три.
Фокус же був у тому, що всі фігури (і всередині, і зовні) були або синіми, або жовтими. Сині фігури означали додавання, жовті - віднімання. Це означає, що якщо бджола на головному вході бачила два синіх квадрати, то потім їй потрібно було йти туди, де квадратів було три - там вона могла знайти сироп. Якщо ж вона бачила жовті квадрати, то всередині потрібно було йти в той коридор, де квадрат був один. Правильні відповіді були то зліва, то праворуч, щоб комахи не могли вивчити, куди їм рухатися, просто у напрямку.
Спочатку число фігур змінювалося на одну. Через сто спроб, які тривали кілька годин, бджоли вивчали, що означає «мінус» і «плюс», і потім вибирали правильну відповідь вже без всякого сиропу і хініна. Точність відповіді становила 60-75%, тобто набагато більше, ніж якби комахи просто випадково обирали б те чи інше рішення. Більше того, бджоли освоїли також додавання і віднімання інших чисел, так що можна сказати, що вони освоїли арифметичні операції в загальному вигляді, а не тільки щодо одиниці (втім, потрібно уточнити, що фігур в експерименті малювали не більше п'яти).
Невідомо, чи застосовують бджоли свої математичні здібності в звичайному житті, але факт залишається фактом - їх мозок цілком здатний освоїти такі операції. Вважається, що арифметичні дії потребують досить складної нейромеханіки: по-перше, у нас в розумі повинні зберігатися правила додавання, віднімання та ін., по-друге, ми повинні ці правила застосувати до об'єктів, з якими працюємо прямо зараз. У комах, як знову ж таки вважається, мозок влаштований досить просто.
Звідси можна зробити висновок, що ми або недооцінюємо складність нервової системи у комах (так само, як недооцінювали складність мозку птахів), або переоцінюємо складність нейробіологічної архітектури, яка потрібна для арифметичних дій.