Щоб визначити час, який показує ваш внутрішній годинник, потрібно оцінити активність сорока генів.
Ми постійно чуємо, як важливо жити відповідно до внутрішнього годинника. Якщо ви раптом сіли, коли згідно з біологічними ритмами час зовсім не обідній, ви ризикуєте зіпсувати собі обмін речовин; а якщо така неурочна їжа буде траплятися регулярно, то у вас сильно зростають шанси отримати надмірну вагу і діабет. Але якщо ми хочемо узгодити наші звички, розклад і т. д. з нашим же біологічним годинником? Тоді потрібно зрозуміти, який час вони показують. А це не дуже просто, тому що зрозумілі зовнішні симптоми, на зразок денної сонливості, насправді вказують лише на те, що ви випали з добового ритму.
Крім того, відомо, що багато хвороб по-різному поводяться в різний час доби - наприклад, у чоловічому організмі наслідки серцевого нападу будуть серйознішими, якщо напад стався під час сну; також і ліки, і медичні процедури діють по-різному залежно від того, на яку «внутрішню годину» вони припали (зокрема, рік тому ми писали про те, що деякі операції на серці краще робити в середині дня). Так що було б дуже добре, якби у нас з'явився спосіб досить точно, швидко і просто визначати наш біологічний час.
Відомо, що біологічним годинникам підпорядковуються безліч генів. Активність гена можна визначити за рівнем матричних РНК, яка з нього копіюється - як ми знаємо, молекули РНК служать посередником, переносником генетичної інформації від ДНК до молекулярних машин, що синтезують білки. Дослідники з Північно-Західного університету з тисяч і тисяч людських генів відібрали сорок, які найзручніше використовувати для оцінки біологічних ритмів - тобто вони залишають у крові досить помітні сліди у вигляді РНК, і їх активність сильно підпорядкована добовим ритмам.
Метод протестували на одинадцяти добровольцях, і виявилося, що він дозволяє вгадати внутрішній час з точністю до двох годин. Звичайно, і раніше були спроби оцінювати визначати час добового ритму по крові, але в інших методах для цього потрібно було брати багато зразків.
У новому методі, як сказано в статті в PNAS, достатньо лише двох проб крові протягом доби. Автори роботи стверджують, що їх аналіз дозволяє враховувати індивідуальні особливості в активності генів, і тому його можна використовувати з будь-якою людиною.