Можливо, але городянином потомчим, і в місті з тисячолітньою історією. Такий висновок можна зробити з дослідження генетиків коледжу Royal Holloway Лондонського університету.
За даними дослідження, потомчі жителі міст з довгою історією генетично менш схильні до таких захворювань, як туберкульоз і проказа. Якби не цей фактор, то великі міста з їх високою щільністю населення і - ще недавно - з поганими санітарними умовами, давно стали б ідеальним середовищем для поширення інфекційних хвороб.
Для перевірки своєї теорії доктор Ян Барнс (Jan Barnes) проаналізував зразки ДНК 17 міських людських популяцій в Європі, Азії та Африці. Крім того, вчені залучили історичні та археологічні джерела, щоб зіставити дані генетичного аналізу з динамікою заселення досліджуваних регіонів.
Порівнюючи, як розподіляється генетична стійкість до інфекцій, дослідники дійшли висновку, що сучасні «городяни» - жителі тих регіонів, де мегаполіси складалися історично, - з великою ймовірністю успадкували від своїх предків комбінацію генів, яка забезпечує відносний захист від захворювання на туберкульоз і проказу.
«Захисна» комбінація генів, за даними дослідження, поширена від Близького Сходу до Індії і в тих частинах Європи, де є міста з тисячолітньою історією. Доктор Барнс називає ці результати «елегантною ілюстрацією еволюції в дії». «Крім того, вони проливають світло на різну опірність захворюванням у різних частинах світу», - говорить він.
Доктор Барнс вважає, що його дослідження - це витончений приклад еволюції в дії. Крім того, це дослідження пояснює відмінності в сприйнятливості до тих чи інших захворювань у різних людей.