Дослідження органічних залишків, що збереглися на осколках кераміки, показало, що в різних куточках скандинавської Шотландії люди харчувалися по-різному.
Група дослідників вивчила стародавні біомолекули, які збереглися на стінках судин без лощення. При цьому фрагменти кераміки, що зазнали аналізу, відбувалися з двох різних поселень.
Одна з них - це Борнаїс, розташований на острові Південний Уіст (Шотландія, архіпелаг Зовнішні Гебриди). З цього пам'ятника досліджувалася кераміка V-XIV століть. Друге поселення - Ярлсхоф. Воно знаходиться на острів Менленд (Шотландія, Шетландські острови. Ярлсхоф «дал» для аналізу черепки XII-XIII століть. Всього вчені попрацювали зі 158 черепками. З них на 56 були видимі органічні залишки.
Підсумки роботи опубліковані у виданні Journal of the North Atlantic.
Головний результат дослідження - відкриття залишків тварин і молочних жирів на фрагментах з Борнаїса. Цей результат підкріплюється знахідками останків тварин. Разом вони свідчать про те, що в дієті місцевих жителів значну роль грали корови, вівці та олені. Мешканці поселення займалися молочним господарством весь досліджений період - від кінця залізного століття до епохи вікінгів. «Немає чітких свідчень того, що з початком епохи вікінгів зросло використання морських продуктів», - пишуть автори дослідження.
Кераміка з Ярлсхофа дає зовсім інші відомості. Присутність мононенасичених жирних кислот говорить про морське «меню». Ймовірно, морепродукти більш широко використовувалися на Шетландських островах. Тим не менш, дослідники не виключають, що тут молочні продукти могли обробляти, зберігати і вживати і без використання кераміки.
При цьому морепродукти могли використовуватися не тільки в їжу, а й в інших цілях. Наприклад, з них могли робити масло для світильників (при розкопках в Ярлсхофі знаходили лампи зі стеатиту).
У Борнаїсі ситуація могла бути протилежною - далеко не факт, що при приготуванні риби тут використовували керамічні судини. Так, при розкопках зафіксовані залишки селедки, а на черепках її слідів немає. Водночас у Ярлсхофі використання стеатитових судин для оселедця було поширеним явищем.
«Хоча відкриття з цих двох пам'яток точно не можна поширювати на весь регіон, вони показують різноманітність економічних і культурних моделей у різних місцях скандинавської Шотландії», - підсумовують автори роботи.
За матеріалами Medieval Histories