Індійські афаліни могли б лікуватися антибактеріальним слизом коралів і губок.
У хворих диких тварин немає іншого виходу, крім самолікування. Зазвичай мова йде про те, щоб позбутися паразитів, зовнішніх або внутрішніх: шимпанзе їдять спеціальні рослини, щоб вигнати кишкових хробаків, мавпи капуцини використовують багатножок, які виділяють токсини, що відлякують комарів, міські птахи несуть в гніздо сигаретні бички, щоб захистити себе і пташенят від кліщів - прикладів тут маса. Швидше за все, морські та річкові тварини теж вміють лікуватися підручними засобами, але оскільки вивчати їх складніше, про їх самолікування ми знаємо менше.
Співробітники Гісенського університету, Цюріхського університету та Університету Штутгарта пишуть в iScience, що індійські афаліни могли б використовувати в медичних цілях корали і губки Червоного моря. Дослідники неодноразово спостерігали, як ці дельфіни ось таким манером цілеспрямовано труться животами, плавниками і мордами об корали і губки:
Причому труться не про будь-які корали і губки, а тільки про певні види. Ті у відповідь виділяють слиз, багатий біоактивними речовинами. Зразки від двох коралів і однієї губки розділили на окремі компоненти, і виявилося, що обидва корали і губка виділяють ряд антибактеріальних речовин, а один з коралів виділяє ще й кілька гормонів. З'єднання з гормональною дією теж можуть бути корисні в лікувальному сенсі: наприклад, вони можуть допомагати загоєнню травмованих, вилучених ділянок шкіри.
Однак насправді поки що важко сказати, чи дійсно дельфіни займаються самолікуванням. Щоб переконатися, що слиз коралів і губок їм і справді допомагає, потрібно порівняти, як себе почуває шкіра живого дельфіна до і після обробки слизом. А виконати такий експеримент досить непросто, адже потрібно проаналізувати шкіру на предмет різних патогенів. І ще не дуже зрозуміло, наскільки самі дельфіни розуміють лікувальний сенс того, що вони роблять. Тобто тертися об корали і губки вони можуть просто тому, що у них там зудить - звичайно, антимікробні речовини допоможуть зняти свербіж, але при цьому не можна сказати, що дельфіни лікують самих себе, вони просто чешуть, де чешеться. Або ж вони можуть використовувати слиз для чогось іншого. Наприклад, можна уявити, що вона якось маскує їх власний запах.
У той же час дельфіни все-таки труться не про будь-які корали. Крім того, вони вчаться цього один у одного. Дослідники описують, як молоді афаліни спостерігаючи за більш старими, поступово освоювали таку поведінку, починаючи все більш і більш впевнено тертися про правильні корали і губки. Те, що дельфіни і кити в принципі можуть вчитися чомусь один у одного, не так вже дивно: деякі з афалін дізнаються один в одного, як використовувати губки для риття дна, а косатки разом обкрадають риболовецькі снасті. Якщо афаліни дійсно підглядають, як старші труться об антимікробні корали, можливо, це не просто рефлекторне почесування.