Звичайні кубики, мабуть, все-таки корисніші для розвитку дитини, ніж електронні гаджети.
Хоча старі дитячі іграшки, на зразок кубиків з літерами або розкладних книжок, нікуди поки не поділися, їх відчутно тіснять іграшки нового покоління, нашпиговані електронікою, які блимають, рухаються і співають пісеньки. З одного боку, всілякі «мигалки на батарейках» виглядають, безумовно, ефектніше, ніж кубики, але, з іншого боку, чи знаємо ми, які з них корисніші для дітей у сенсі розвитку мови, уваги тощо?
Анна Соуза (Anna V. Sosa) з Університету Північної Арізони разом з колегами поставила наступний досвід: двадцяти шести батьківським парам з дітьми віком від 10 до 16 місяців роздали різні іграшки - електронні (на зразок дитячого стільникового телефону або дитячого леп-топу), звичайні (наприклад, головоломку, зображену на дерев'яних шматочках, гумові «цеглинки» з картинками тощо), і навчальні книги-розмальовки. Батьки розібрали їх по домівках, так що психологи не мали можливості спостерігати, як діти з ними граються і що при цьому відбувається; але зате кожній родині дали спеціальний звукозаписний пристрій. З його допомогою можна було простежити, як і що кажуть батьки, граючись з дітьми в ті чи інші іграшки, і як їм відповідають діти.
У статті в JAMA Pediatrics йдеться, що з електронними пристроями дорослі рідше, ніж при грі зі звичайними іграшками, говорили зі своїми чадами, в розмові використовували менше слів, а ті, що були, носили загальний характер, не дуже відноситься до конкретної ситуації. Діти, зі свого боку, взагалі рідко подавали голос, коли мали справу з гаджетами. Звичайно, на підставі отриманих результатів не можна однозначно говорити, що електронні іграшки гальмують розвиток, для цього потрібна більш потужна статистика і більш тривалий час спостережень. Однак не будемо забувати, що засвоєння мови, формування мовленнєвих здібностей у дітей йде в першу чергу з батьківського голосу. Можна припустити, що електронні іграшки (нехай навіть розроблені з освітніми розвиваючими цілями), усуваючи батьківську мову, гальмують розвиток дитини. (До речі кажучи, найбільш «мовленнєвими» виявилися книги: граючи з ними, батьки спілкувалися з дітьми найбільше, використовуючи у своїй промові різноманітні слова.)
У електронних пристроїв, звичайно, є одна важлива перевага: вони швидко і міцно заволодівають дитячою увагою; дерев'яні кубики і книжки-розмальовки з ними тут зрівнятися не можуть. І, звичайно, для батьків, особливо зайнятих, тут є велика спокуса завалити дитину такими пристроями. Але в тому, що кубики та інші несучасні речі не можуть утримати увагу дитини, є великий сенс: батькам доводиться самим підключатися до гри. Адже справа не тільки в розвитку мовленнєвих здібностей. Саме через спілкування, через інтонацію поліпшується взаєморозуміння батьків і дітей, усвідомлюються соціальні ролі і зв'язки, дитина вчиться емпатії, вчиться відчувати чужий настрій, і т. д. і т. п. Повторимо, що поки не можна сказати, наскільки фатальним може бути вплив електронних іграшок на формування психіки, але самі дослідники радять все-таки по можливості ними не захоплюватися.
За матеріалами MedicalXpress.