Сплячий мозок може формувати асоціацію між незнайомими словами їх перекладом, але асоціації ці виходять досить загальними.
Під час сну мозок працює з пам'яттю, перетворюючи короткочасну інформацію на довготривалу. Це називається консолідацією пам'яті, і зараз про неї ми знаємо вже досить багато. Але якщо мозок уві сні працює з пам'яттю, чи може він водночас вивчити щось, що він ще не бачив і не чув?
Здатність вчитися уві сні активно вивчають, але результати тут виходять суперечливі. Ми якось писали про експерименти дослідників з Вищої нормальної школи - вони дійшли висновку, що сон допомагає мозку не тільки маніпулювати вже наявною інформацією, а й засвоїти щось нове. З іншого боку, минулого літа співробітники Брюссельського вільного університету опублікували статтю, в якій говорили, що хоча сплячий мозок і сприймає звуки ззовні (а вчитися чомусь уві сні, очевидно, можна тільки на слух), але не бачить зв'язку між тим, що чує. А раз немає розуміння, як одне пов'язане з іншим, то і навчання ніякого бути не може.
Однак дослідники з Бернського університету вважають, що сплячий мозок може вловлювати зв'язки і смисли - потрібно тільки навчати його в правильний час сну. Учасникам експерименту, поки вони спали, давали слухати пари слів: слово видуманою мовою і його переклад німецькою. Під час сну наші нейрони продовжують працювати, але в їх активності є різні фази. Клітини мозку синхронізуються і в якийсь момент починають енергійно генерувати імпульси; потім настає період відпочинку. Дуже короткі періоди активності і відпочинку чергуються весь час, поки ми глибоко спимо.
У статті в Current Biology йдеться, що асоціації між відомим і невідомим словом формувалися лише тоді, коли слова звучали в момент активного періоду у нейронів і коли їх повторювали кілька разів. Але що значить - «формувалися асоціації»? Це означає, що якщо якесь незнайоме слово означало «ключ», то потім, коли людина прокидалася і читала це слово, їй здавалося, що воно позначає щось маленьке. Так само невідоме слово для слона здавалося таким, що позначало щось велике. Тобто асоціація виявлялася досить загальною, хоча не виключено, що в перспективі у нас і справді вийде «метод навчання мови уві сні».
Але перш ніж думати про якісь практичні програми, потрібно ще дуже багато з'ясувати про те, як мозок взагалі сприймає інформацію під час сну. Автори роботи кажуть, що коли учасникам експерименту, які прокинулися, показували незнайомі слова, які вони слухали уві сні, в мозку активувалася мовна зона, яка бере участь у запам'ятовуванні слів, і активувався гіпокамп, один з головних центрів пам'яті. З чого можна зробити висновок, що обидва цих мозкових відділу працюють з пам'яттю незалежно від того, чи пильнуємо ми або спимо.
Ще порівняно недавно вважалося, що мозок під час сну майже повністю відрізаний від зовнішніх відчуттів, але, мабуть, навіть сплячий мозок сприймає набагато більше інформації, ніж нам здавалося раніше.