У довгостроковій перспективі дієти з підвищеним і зі зниженим вмістом жирів не відрізняються один від одного і не настільки ефективні, як можна було б подумати.
Ті, кого хвилює власна вага, зазвичай намагаються їсти якомога менше жирного і вибирають відповідні безжирові дієти. Однак насправді, як пишуть у журналі The Lancet Diabetes & Endocrinology дослідники з Медичної школи Гарварду, безжирові дієти не мають якоїсь переваги перед іншими. Питання щодо режиму харчування зараз популярні як ніколи, медичних даних на цю тему багато, проблема лише в тому, що їх нечасто намагаються звести воєдино. Що і виконали Дейдра Тобіас (Deirdre Tobias) і її колеги, які зіставили результати 53 дієтологічних робіт, в яких брали участь понад 68 000 осіб.
Автори роботи порівнювали, наскільки ефективно втрачали вагу ті, хто сидів на дієтах зі зниженим вмістом жирів, з підвищеним вмістом жирів і зі зниженим вмістом вуглеводів (в якості контрольної групи були люди, які не дотримувалися ніякого спеціального режиму харчування). Враховували також те, наскільки старанно учасники дієтологічних досліджень дотримувалися рекомендацій: в одних випадках їм просто говорили, що вони повинні їсти протягом якогось часу, в інших же добровольці залучалися до спеціальних програм з постійними консультаціями, зустрічами з дієтологами, уроками готування, веденням щоденників тощо.
І ось що в результаті: дієти дійсно допомагають скинути вагу, проте не варто занадто на них розраховувати - в середньому по всіх проаналізованих роботах втрата ваги з тим чи іншим спеціальним режимом харчування становила всього близько 5 кг за рік. І, що найголовніше, ніякої статистично достовірної різниці між «жирними» і «не-жирними» дієтами знайти не вдалося. Невелика вигода перед іншими є якраз у «жирної» дієти зі зниженим вмістом вуглеводів, однак мова тут йде всього лише про один-єдиний додатковий кілограм, який ви зможете втратити з її допомогою. Існують дані, які говорять про те, що потрібно все-таки намагатися їсти менше жирного, однак, повторимо ще раз, саме в довгостроковій перспективі переваги одних дієт перед іншими зникають.
Фізіологічний механізм того, чому кількість жирів не позначається на діаметрі талії, ще належить з'ясувати - поки ми маємо справу тільки зі статистичним феноменом. Самі автори роботи вважають, що в сенсі схудання ефективніше було б покладатися не на обмеження споживання калорій, а на посилене їх спалювання - за даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США (CDC), якщо позбавлятися від 500-1000 калорій на день, то за тиждень можна втратити від 0,45 до 0,9 кг.
З іншого боку, знижувати вміст жирів у їжі має сенс, якщо ми говоримо про насичених жирів і транс-жирів, які, як вважається, особливо шкодять серцю і судинам, підвищуючи ймовірність атеросклерозу. Тут, однак, теж не все ясно: у 2010 році співробітники Дослідницького центру при дитячій клініці Окленда повідомили, що їм не вдалося знайти зв'язки між насиченими жирами в їжі і ризиком виникнення серцевих хвороб та інсультів; що ж щодо поліненасичених жирних кислот, ПНЖК, які входять до складу рослинних жирів, то вони, за деякими відомостями, можуть бути навіть небезпечніше насичених.
Існує і радикальна точка зору, згідно з якою всі дієти однакові - іншими словами, якщо ви захотіли скинути вагу, вам допоможе абсолютно будь-який режим харчування, але тільки за однієї важливої умови: ви повинні будете не тільки почати по-іншому харчуватися, але і взагалі змінити спосіб життя.
Позаминулого року в Journal of the American Medical Association з'явилася стаття, в якій говорилося, що будь-яка з дієт працює тільки в комплексі з фізичними вправами і належною психологічною мотивацією. Бажаючи скинути вагу, ви повинні не тільки правильно харчуватися, але і забезпечити належне навантаження на м'язи і серцево-судинну систему, і одночасно віддавати собі звіт у своїй поведінці, тобто зберігати мотивацію, стежити за станом організму, вміти аналізувати почуття голоду і т. д. Деякі дієти (наприклад, вегетаріанська або рибно-вегетаріанська) і справді допомагають надовго скинути вагу, проте ефект тут обумовлений не тільки особливостями харчування, а й жорсткою самодисципліною, без якої їх не дотримати.
Все це не означає, що, наприклад, знежирена дієта не допомагає абсолютно нікому - зрештою, на світі є люди, які схудли саме після відмови від жирів. Просто потрібно тверезо уявляти собі ймовірність успіху: щасливчиків, яким з такою дієтою посміхнеться удача, на світі дуже мало. За великим рахунком, взагалі навряд чи варто надмірно зациклюватися на чомусь одному, будь то жири (насичені чи ні), вуглеводи або білки. Адже ми їмо не якусь одну «поживну речовину», а досить складну їх суміш, і у виборі раціону потрібно мати на увазі «образ харчування» в цілому. Як, наприклад, у випадку середземноморської дієти, коли людина їсть переважно свіжі овочі, фрукти і зернові, з тваринної їжі вживається переважно риба, а жири приходять в організм в основному з оливкової олії.
Відомо, що середземноморський «образ харчування» знижує ймовірність серцево-судинних та онкологічних захворювань. Правда, і тут все не просто: «кардіопротекторні» властивості такої дієти проявляються лише в тому випадку, якщо проблеми з серцем обумовлені певним генетичним дефектом (мутацією в гені транскрипційного фактора TCF7L2, який регулює обмін глюкози). Якщо з цим геном все гаразд, дієта ніякого впливу на серцеве здоров'я не чинить (і, ймовірно, від серцево-судинних неприємностей, пов'язаних з іншими причинами, не захищає). Що, в свою чергу, наводить на думку про те, що всякий режим харчування повинен бути персональним, складеним з урахуванням особистого генетичного профілю. Залишається сподіватися, що аналіз власної генетики в найближчому майбутньому стане доступний абсолютно будь-якій людині на Землі. За
матеріалами LceScience.