Чума XIV століття поширювалася по Європі без допомоги гризунів.
Чорною смертю називають пандемію чуми, яка в середині XIV століття пройшла Азією і Європою, захопивши північ Африки. У європейських країнах населення через Чорну смерть скоротилося на третину; після цього чума поверталася в Європу ще двічі, в XVI-XVII ст. і в XVIII-першій половині XIX століття.
Бактерія, яка її викликає - чумна паличка Yersinia pestis - живе серед гризунів, переходячи від одного гризуна до іншого за допомогою бліх, і вважається, що саме щури Чорну смерть і почали: блохи, що жили на щурах, переходили із загиблих тварин на людей і заражали їх. Саме так поширюється чума в наш час - там, де її ще не викорінили повністю.
Але якщо вона поширюється так зараз, не обов'язково означає, що вона поширювалася так у XIV столітті. Під час пізніших спалахів чуми, дійсно, відбувалася масова загибель щурів, але нічого не відомо про те, щоб вони в безлічі вмирали при Чорній смерті, і немає ні археологічних, ні історичних свідчень про якісь великі популяції щурів, які б мешкали тоді на території Європи. Крім того, епідемія XIV століття поширювалася набагато швидше і вбивала набагато більше людей, ніж можна було б очікувати, якби її поширювали блохи із загиблих щурів. В результаті з'явилася інша версія, згідно з якою вся справа була в кровосисних паразитах, тобто в блохах і вшах, але в паразитах людських, які поширювалися між людьми без допомоги гризунів.
Дослідники з Університету Осло побудували кілька математичних моделей, що описують різні варіанти поширення чуми в Європі в різний час. Одна модель була з людьми, щурами і кровосисними паразитами; друга - з тими ж, але без щурів; у третій передбачалося, що чума подорожувала від людини до людини повітряно-крапельним шляхом (зазвичай таким чином поширюється легенева форма хвороби).
Порівнявши моделі з реальним станом справ у дев'яти регіонах під час чумних епідемій, автори роботи побачили, що в семи випадках з дев'яти хвороба поширювалася так, як якби щури були ні при чому. Тобто чума під час Чорної смерті, мабуть, переходила від людини до людини тільки за допомогою людських же вошей і бліх. Повністю результати досліджень опубліковані в журналі PNAS.
У той же час, як пише портал MedicalXpress, спочатку чума повинна була звідкись початися, її хтось повинен був принести до людей, і цими «хтось» були все-таки щури. Однак, повторимо, в подальшому поширенні хвороби гризуни не брали участі - люди та їхні паразити впоралися самі.