Люди, які часто і довго сидять у соцмережах, частіше впадають у депресію - проте поки неясно, чи самі соцмережі вводять нас у депресію, або ж депресія жене в соцмережі.
Соціальні мережі допомагають нам знайомитися з новими людьми, спілкуватися, розвиватися тощо. Але у всього на світі є темна сторона, і вже існує цілий ряд психологічних робіт, результати яких говорять про не дуже хороший вплив Twitter, Google +, Snapchat та інших схожих сервісів на психіку. До цих пір, однак, результати подібних досліджень виявлялися неоднозначними, як через невелику статистику, так і через те, що їх автори зосереджувалися на якійсь одній мережевій платформі
. Психологи з Піттсбурзького університету постаралися врахувати обидва ці заперечення: їхня статистика охоплює дані про психологічний стан майже 1 800 осіб віком від 19 до 32 років, які користувалися 11 найпопулярнішими соціальними інтернет-сервісами (вищезгадані Twitter, Google +, Snapchat плюс Reddit, Tumblr, Pinterest, Vine і LinkedIn
). У середньому кожен учасник опитування витрачав на них 61 хвилину на день, заходячи в свої 30 акаунів. Але це в середньому, адже хтось проводить в інтернеті більше часу, хтось менше. Ось і тут мережеву активність зіставили з рівнем депресивності, і виявилося, як говориться в статті в Depression and Anxiety, що чим частіше людина заходила в соціальні мережі і чим довше в них сидів, тим більш депресивним він був
. Так, якщо оцінювати за частотою відвідування, то ті, хто заходив на сайт соціальної мережі найчастіше, психологічно почувалися в 2,7 разів гірше, ніж ті, хто заходив у соцмережі рідше за інших. А якщо оцінювати за часом, проведеним у Фейсбуці, Твіттері тощо, то тут одні «юзери» відрізнялися за депресивністю від інших в 1,7 рази. Зрозуміло, ці цифри отримали, як кажуть, за інших рівних умов, тобто дослідники враховували і вплив інших факторів, які могли б простимулювати депресію, від віку і статі до рівня доходу та умов життя
. Чи можна звідси зробити висновок, що соціальні мережі провокують депресію? Не зовсім - самі автори роботи уточнюють, що в даному випадку ми маємо справу з суто корелятивною закономірністю, і що тут причина, а що - наслідок, поки незрозуміло. Цілком може бути так, що якраз людина з підвищеною тривожністю, що снідається сумом і тугою, спрямується в соціальну мережу в надії полегшити, так би мовити, душевні страждання
. З іншого боку, не становить труднощів уявити, як саме Твіттер, або Фейсбук здатні зіпсувати настрій. По-перше, вони наводять нас на роздуми про чуже прекрасне життя - роздивляючись щасливі фото і читаючи щасливі пости інших людей, ми рано чи пізно замислюємося про те, які ж ми невдахи; по-друге, це відчуття даремно витраченого часу; по-третє, це лайка, сварки і скандали, на які інтернет так багатий
. Загалом, питання причинно-наслідкового зв'язку між депресією і життям у мережах потребує подальшого вивчення. Крім того, не варто забувати, що дослідження проводили в США, і що в інших країнах - особливо в тих, де є свої соціальні мережі, на кшталт нашого Вконтакте або китайського Sina Weibo - психологічні нюанси інтернет-спілкування можуть бути іншими. А можуть і не бути.