Двох годин у забрудненому повітрі достатньо, щоб кровоносні судини на добу зробилися більш жорсткими, в ритмі серця з'явилися відхилення, а в крові - ознаки запалення.
Брудне повітря шкідливе для здоров'я - про це говорять дані медичної статистики: ті, хто дихає повітрям з великою кількістю промислових і автомобільних забруднень, частіше страждають від різних хвороб, аж до хвороби Альцгеймера. Чи можна перевірити ці дані експериментально? Експеримент на людях тут начебто не поставиш. Однак дослідники з Афінського національного університету імені Каподістрії саме такий експеримент і поставили.
У лабораторії обладнали спеціальне приміщення, в якому можна було контролювати склад повітря, і наповнили його повітрям з продуктами згоряння дизельного палива - в тій кількості, яку можна знайти в центрі густонаселеного міста (на згорілий дизель припадає близько 50% всіх забруднень міського повітря). Для порівняння ту ж кімнату наповнювали чистим повітрям. Учасників експерименту, сорок осіб без будь-яких серцево-судинних проблем, ділили на дві частини: одні дві години дихали задимленим повітрям, інші - чистим повітрям. Через місяць ті й інші поверталися в лабораторію, але тепер вже змінювалися ролями: ті, хто раніше дихав чистим повітрям, тепер дихали дизельними вихлопами, і навпаки.
Стан серця і судин оцінювали за цілою низкою параметрів: вимірювали активність протеїну С, який працює в крові агулянтом, зменшуючи ймовірність тромбів, вимірювали активність С-реактивного білка - одного з основних маркерів запалення; у кровоносних судин вимірювали, наскільки вони можуть розширюватися під дією посилення струму крові, наскільки еластична або жорстка у них стінка, і т. д. Виявилося, що навіть двох годин у дизельній атмосфері достатньо, щоб серцево-судинні параметри змінилися, причому не в кращу сторону.
У статті в European Journal of Preventive Cardiology йдеться, що у тих, хто подихав брудним повітрям, підвищувалася активність запального білка (у курців учасників експерименту його виявлялося більше, ніж у некурців). Також підвищувалася активність білка фібриногена, необхідного для згортання крові; одночасно знижувалася активність білка-^ агулянта - з чого можна зробити висновок, що в судинах збільшувалася ймовірність тромбів. З'являлися відхилення в серцевому ритмі, а стінки судин ставали менш гнучкими - що, в свою чергу, повинно позначатися на кровопостачанні органів і на роботі серця. Що особливо важливо, всі ці зміни трималися протягом доби, хоча брудним повітрям люди дихали всього дві години. Адже багато хто з нас проводить у центрі міста не дві години і не три, а більше.
Про те, що між брудним повітрям і серцево-судинними хворобами є зв'язок, відомо давно, але тепер дослідники можуть розглянути цей зв'язок у всіх біохімічних, клітинних і фізіологічних подробицях - хоча не факт, що для подібних досліджень завжди знайдуться добровольці.