Для хорошої успішності потрібно лягати в ліжко до другої години ночі і намагатися спати день у день однаковий час.
Навряд чи варто зайвий раз говорити про те, що на невиспану голову ми погано міркуємо, і вже точно про це не варто розповідати школярам і студентам. Але справа не тільки в тому, скільки спати, але і коли.
Співробітники Массачусетського технологічного інституту роздали ста студентам спеціальні пристрої, які можна було носити на куп'ясті і за допомогою яких можна було стежити, коли людина лягає спати і коли встає. Дані, зібрані за допомогою цих пристроїв, порівняли з академічними успіхами студентів: за курсом «Введення в хімію напівпровідників» у них було 11 тестів, три проміжні контрольні та фінальний іспит.
У статті в журналі Science of Learning сказано, що найкраще встигали не просто ті, хто висипався, але ті, хто при цьому лягав спати до другої години ночі. Ті, хто вирушав у ліжко пізніше двох годин, вчилися в середньому гірше, незалежно від того, скільки вони спали. Тобто студенти, які лягали спати о 10 вечора, або о 12, або о першій ночі, і спали, наприклад, сім годин, вчилися в цілому однаково добре і в середньому краще тих, які спали ті ж сім годин, але лягали в дві і пізніше. Також важливим виявилося сталість тривалості сну: якщо людина спала то вісім годин, то сім, то шість, то навіть якщо в середньому вона спала потрібні сім годин, встигала в навчанні вона все одно гірше того, хто день у день намагався спати сім годин. Якщо студент спав то на півгодини більше, то на півгодини менше, його успішність виявлялася на 45% нижчою, ніж у того, у кого варіації тривалості сну були меншими.
Крім того, перевірочні роботи найкраще виконували ті, хто перед цим добре спав кілька ночей поспіль. А ось ті студенти, які регулярно не виспалися, але вирішили добре виспатися прямо перед контрольною роботою, виконували її неважливо. Тобто до знаменитого правила виспатися перед іспитом потрібно додати важливе уточнення - висипатися потрібно починати за кілька днів до нього. І зрозуміло, чому: мозок перетворює короткочасну пам'ять на довготривалу під час сну, і якщо ми не виспалися, то якась інформація відразу і зникне, і не варто чекати, що вона відновиться, якщо ми потім коли-небудь виспимося. Якщо ви почали готуватися до іспиту за кілька днів, то і висипатися потрібно в усі ці дні.
Зазвичай зв'язок сну з когнітивними функціями досліджують лабораторних умовах, але тут експеримент вдалося поставити в реальному житті. Звичайно, у студентів тут перевіряли не когнітивні функції взагалі, а успіхи в конкретному предметі, але навряд чи ці результати мають відношення тільки до засвоєння хімії напівпровідників. Думається також, що лягати в ліжко до другої ночі і намагатися спати однаковий час варто було б не тільки студентам, але і всім іншим - все-таки не одним тільки студентам доводиться регулярно працювати головою.