Модуль «Філа», що залишається в тіньовій зоні комети Чурюмова- Герасименко, ймовірно, зможе відновити роботу в березні.
Європейський дослідницький модуль «Філа» який у листопаді 2014 року здійснив першу в історії космонавтики посадку на ядро комети 67/Р Чурюмова- Герасименко, продовжить роботу через пару місяців. Про це нещодавно на прес-конференції в Парижі повідомив голова французького Національного агентства космічних досліджень CNES Jean-Yves Le Gall (Жан Ів Ле Галь). «Ми сподіваємося, що вже в березні сонячне світло дозволить підзарядити батареї модуля, щоб відновити його наукову роботу», - сказав він. При цьому буде відновлено зв'язок з модулем, а при проходженні перигелія ми зможемо «побачити таке, що навіть не могли уявити, особливо коли комета опиниться поруч з Сонцем».
Як відомо, модуль благополучно «приземлився» на поверхню ядра комети. Однак сама посадка через відмову гарпунного пристрою причалювання пройшла в нештатному режимі. В результаті цього «Philae» опинився в незапланованому місці посадки зі складним, скелястим рельєфом місцевості
. Більш того, як показали вже перші сеанси зв'язку, апарат опинився в ложбині між двох скель (валунів), які ускладнювали не тільки проведення запланованих наукових експериментів, але і саме нормальне функціонування наукового модуля
. Значне затінення сонячних панелей модуля знизили можливість їх підзарядки, істотно обмеживши ресурс роботи апарату.
Вичерпавши енергозапас бортових акумуляторів, «Philae» припинив роботу - передчасно завершив дослідження і перейшов у «сплячий» режим. Період активного перебування наукового модуля на поверхні комети склав трохи більше 70 годин. І
хоча на збір і передачу на Землю наукової інформації було витрачено набагато менше часу, ніж заплановано, вдалося зробити чимало. «Філа» зміг пробурити поверхню комети, взяти проби ґрунту. Проведено ряд інших унікальних досліджень і вимірювань на поверхні комети Чурюмова- Герасименко.
Вже на підльоті до ядра комети зроблені знімки виявили неоднорідність будови ядра комети. Проти очікування ядро комети виявилося не суцільним утворенням, а як би «зліпленим» з блоків різного розміру, сама ж поверхня ядра комети покрита досить товстим шаром пили, снігу і бруду (до 10 см і більше). Не виключено, що саме це «кометне покривало» і стало причиною неефективної роботи гарпунного пристрою в момент першого торкання поверхні.
Як показали перші заміри бортового магнітометра, поверхня комети позбавлена магнітного поля. Щільність верхніх шарів комети становить близько 400 кг/куб. м, що значно менше щільності води. Температура поверхня комети становила від -135 до -155 град. С.
Звичайно, обсяг відомостей, переданих з борту «Philae», непорівнянно малий з тим масивом інформації, який був запланований і міг би бути отриманий при активній роботі наукового модуля. Втім, ситуація з відновленням досліджень на борту «Philae» не безнадійна. Зберігаються чималі шанси на відновлення і продовження роботи апарату. Аналіз
показує, що в даний час в процесі руху модуля з кометою поліпшуються умови освітленості панелей його сонячних батарей. Перебуваючи на поверхні ядра комети і продовжуючи рух разом з ним по низхідній траєкторії до нашого світила, науковий модуль і його панелі з кожним днем отримують все більшу кількість сонячного світла. Це дозволить підзарядити сонячні батареї «Philae», встановити зв'язок із Землею і продовжити дослідження. (Благо всі наукові прилади на борту модуля знаходяться в працездатному стані).
Дані телеметрії також показали, що пенетратор інструменту MUPUS, що знаходиться на борту модуля не зламався, а тільки загальмував свою роботу, зустрівши при бурінні поверхні комети більш тверді породи. Він також зможе продовжити роботу за умови достатньої підзарядки сонячних батарей зонда, які потрапивши в тінь, поки не забезпечують необхідною енергією роботу обладнання.
Сам орбітальний апарат Розетта зараз перебуває на близькій орбіті супроводу комети. За розрахунками вчених у лютому 2015 року апарат зможе зблизитися з кометою на відстань всього в 6 км від її поверхні. Такий допустимо низький проліт, вважають вчені, дасть можливість отримати знімки поверхні з високою роздільною здатністю (до 10 см на піксель). Отримані знімки дадуть нові відомості про пористість поверхні комети, її альбедо. Обліт також дозволить більш ретельно (в безпосередній близькості) вивчити процеси викиду кометного пилу і газів з ядра комети в період швидко наростаючої її активності.
За матеріалами ESA, NASA
Фото ESA