Автоматична інсулінова помпа допомагає утримати рівень цукру в крові на нормальному рівні у хворих з діабетом і нирковою недостатністю.
Діабет часто призводить до ускладнень, часом досить серйозним. Зокрема, ниркова недостатність нерідко розвивається саме через діабет: на такі випадки припадає без малого третина всіх хворих з нирковою недостатністю. З'являється необхідність у регулярному діалізі крові - звичайній процедурі при важких ниркових хворобах. І одночасно підвищується ризик гіперглікемії або гіпоглікемії - тобто занадто високого або занадто низького рівня цукру в крові.
Як відомо, при діабеті порушено вуглеводний обмін речовин: підшлункова залоза виробляє мало інсуліну, або ж наші власні клітини втрачають чутливість до інсулінових сигналів і перестають поглинати глюкозу. Через ниркову недостатність ситуація ускладнюється, тому що нирки теж впливають на рівень глюкози в крові, фільтруючи її з крові і всмоктуючи назад у кров. І якщо зазвичай хворий на діабет підтримує нормальний рівень глюкози в крові за допомогою звичайних ліків, то з нирковою недостатністю завдання сильно ускладнюється. Доводиться підбирати складні схеми терапії, щоб самі ліки на тлі хворих нирок не вибили рівень глюкози з норми.
Співробітники Кембриджського університету та Університету Берна сконструювали для таких хворих особливий пристрій, який можна назвати електронною підшлунковою залозою. По суті, це інсулінова помпа, яку одягаєш на себе і весь час носиш, а вона час від часу робить тобі ін'єкцію інсуліну. Інсулінові помпи з'явилися досить давно, але цього разу дослідники створили майже повністю автоматичний варіант: помпа сама вимірює рівень глюкози за допомогою спеціального сенсора, алгоритм вираховує дозу інсуліну, яку потрібно ввести, і ця розрахована доза надходить в організм. Тобто пристрій дійсно працює, як справжня підшлункова.
В експерименті брали участь двадцять шість пацієнтів з діабетом другого типу, яким вже був потрібен регулярний діаліз крові, вони почергово використовували або свою звичайну інсулінову терапію, або носили на собі «електронну підшлункову». І зі звичайною терапією, і з новою помпою рівень глюкози все одно час від часу вибивався за межі норми. Але з «електронною підшлунковою» нормальний рівень був у 53% часу, який людина провела з цим пристроєм, а на звичайній терапії нормальний цукор у крові був тільки в 35% часу. І в цілому, як говориться в статті в Nature Medicine, нова інсулінова помпа утримувала рівень глюкози на більш низькому рівні, при цьому не даючи йому впасти до небезпечних значень. Алгоритм, який розраховує дозу інсуліну, здатний вчитися, так що чим довше людина носить на собі «електронну підшлункову», тим точніше вона працює. Залишається сподіватися, що пристрій не буде занадто дорогим і його зможе дозволити собі будь-який пацієнт, чий діабет дійшов до ниркових ускладнень.