Навіть коротке фізичне навантаження негайно прояснює розум.
Ми знаємо, що фізична активність покращує здоров'я, захищає від ожиріння, діабету і проблем з серцево-судинною системою. Але благотворний вплив фізичних вправ поширюється не тільки на наше тіло, а й на розум.
Давно відомо, що перерви на зарядку під час занять розумовою працею покращують працездатність. Можна було б подумати, що фізичні вправи, як і будь-яка зміна діяльності, просто-напросто дозволяють мозку відволіктися і відпочити, проте насправді фіззарядка сама безпосередньо діє на мозок.
Дослідники з Університету Західного Онтаріо сконцентрувалися на короткочасних когнітивних ефектах, які проявляються відразу ж після фізичної активності. Учасники дослідження протягом 10 хвилин займалися на велотренажері в режимі від помірного до інтенсивного. Після цього вони переходили до другої частини експерименту, в якій треба було рухати очима певним чином залежно від того, що ти бачиш на екрані монітора - тут потрібна була увага і зосередженість. Виконання завдання оцінювали за допомогою спеціальної системи, яка відстежувала рухи очей.
Виявилося, що відразу після занять на велотренажері помилок було менше, ніж до, а швидкість реакції скорочувалася на 50 мілісекунд. Для порівняння деякі учасники експерименту замість занять на велотренажері просто читали журнал, і у них ніяких поліпшень в когнітивних функціях не наступало.
У статті в Neuropsychologia йдеться, що аеробне фізичне навантаження полегшує розумову діяльність різними способами: з одного боку, вправи можуть в цілому збуджувати нервову систему, приводячи її в стан «бойової готовності», а з іншого, аеробіка може впливати на проведення нервового збудження. Молекулярним посередником тут служить білок під назвою нейротрофічний фактор мозку, який інтенсивно синтезується у відповідь на аеробне фізичне навантаження.
Негайний ефект проявляється в тому, що людина стає більш зосередженою, що підвищується ефективність виконавчого контролю. Так називають ряд різних когнітивних процесів, за допомогою яких мозок вибирає, як діяти далі, і регулює виконання плану дій.
Серед таких процесів - обробка одиночних або множинних стимулів і реагування на них, сканування та оновлення робочої пам'яті (вона дозволяє нам тримати в розумі невеликі фрагменти інформації, з якими ми працюємо в даний момент), а також інгібіторний контроль, тобто гальмування імпульсивних (автоматичних) реакцій і заміна їх більш обдуманими.
Є також дані про те, що фізичні вправи можуть відразу ж поліпшити і пам'ять: в дослідженні, опублікованому в Journal of Alzheimer's Disease говориться, що шестихвилинні заняття на велотренажері допомагали людям старшого віку краще запам'ятовувати незнайомі картинки, які їм показували до вправ. Автори роботи припустили, що пам'ять поліпшувалася під дією гормону і нейромедіатора норадреналіну, який виробляється при фізичному навантаженні.
Негайний ефект від фізкультури, на жаль, триває недовго, проте його можна продовжити, якщо займатися нею регулярно. Довготривалі ефекти пов'язані здебільшого все з тим же нейротрофічним фактором мозку, рівень якого періодично підвищується від регулярної аеробіки.
Цей білок не просто впливає на проведення збудження, але також стимулює і підтримує розвиток нейронів і допомагає їм формувати нові зв'язки один з одним. Завдяки нейротрофічному фактору відбуваються структурні та функціональні поліпшення в різних частинах мозку, пов'язаних з когнітивними функціями.
У листопаді минулого року вийшло дослідження, присвячене впливу фізичних вправ на гіпокамп - один з основних центрів пам'яті. Після сорока років гіпокамп починає поступово зменшуватися, але виявилося, що регулярні вправи відновлюють його розмір. Слідом вийшла інша робота, в якій повідомлялося, що пам'ять покращують регулярні інтервальні тренування (коли чергуються аеробні і силові навантаження): у тих, хто займався на велотренажері по 20 хвилин кілька разів на тиждень, пам'ять ставала явно краще вже через півтора місяці.
Фізична активність знижує ризик розвитку вікових нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, а її потужний антистресовий і антидепресивний ефект полегшує симптоми багатьох нервових розладів.
Важливо, однак, відзначити, що все це стосується саме аеробних фізичних навантажень. Із силовими тренуваннями справи йдуть складніше: надмірно виснажливі і часті тренування підтримують на високому рівні гормон кортизол, який виробляється у відповідь на фізіологічний стрес. Тривалий вплив кортизолу, навпаки, знижує вироблення нейротрофічного фактора і погано впливає на мозок.