У фортеці, побудованій на кордоні елліністичного світу, збереглися сліди майже всієї історії Бактрії - від правління Олександра Македонського до останнього греко-бактрійського царя Геліокла.
Бактрією називають історичну область в Середній Азії - це родюча рівнина з безліччю оазисів, що лежить між відрогами Паміра і горами Гіндукуш. Серцем Бактрії була річка Амударья, на берегах якої здавна будувалися міста, фортеці і храми.
У 329-327 роках Бактрію, що була в той час східною частиною Перської імперії, завоював Олександр Македонський. (Античні історики розповідають, що він взяв у дружини місцеву княжну Роксану.) Незабаром після смерті Олександра і вбивства його спадкоємців імперія розпалася. На її уламках виникло кілька ворогуючих елліністичних держав, що являють собою химерний сплав античної і східної культур.
Найбільшим з них стало царство Селевкідів, у складі якого спочатку була і Бактрія. Проте вже в середині III ст. до н. е. вона відокремилася і стала ядром нового утворення - Греко-Бактрійського царства. Воно проіснувало приблизно сто років, а потім пало під натиском кочівників з півночі - саків і юеджі.
У 1991 році на межі стародавньої Бактрії було виявлено фортецю Узундара. Вона розташована на території сучасного Узбекистану, на висоті 1,7 тисячі метрів над рівнем моря. Через розпад Радянського Союзу пам'ятник довго залишався недослідженим - археологи змогли повернутися на Узундару тільки в 2013 році. За останні чотири роки експедиція Інституту археології РАН (ІА РАН) та Інституту мистецтвознавства АН Узбекистану повністю досліджувала одну з частин Узундари - цитадель площею близько 1700 м2.
Її унікальність у тому, що там збереглися сліди майже всіх етапів історії елліністичної Бактрії. Крім того, цитадель виявилася одношаровою пам'яткою, тобто тут немає ні більш ранніх будівель, через які її було б набагато складніше вивчати, ні більш пізніх, які могли б пошкодити споруди часів еллінізму.
Узундара зверху виглядає майже як ромб, до одного з кутів якого примикає трикутник цитаделі, оточеної потужними стінами шириною близько 9 метрів. Деякі з них збереглися на висоту 5 метрів. На думку археологів, фортеця була своєрідною прикордонною заставою, яка захищала Бактрію від кочівників.
Тут виявили близько 300 наконечників стріл, понад 300 ядер для пращі, дротики, пластини від панцирів, а також частини кінської упряжі, що вказують на те, що в фортеці були і вершники. Керівник експедиції, науковий співробітник Відділу класичної археології ІА РАН Нігора Дворіченська вважає, що Узундара служила форпостом - вона повинна була прийняти на себе перший удар, повідомити про напад і, якщо загроза була масштабною, викликати допомогу з центральної частини Бактрії.
У центрі цитаделі виявлено залишки будівлі з двома підвалами, вирубаними в скелі. Один з них, розмірами 10 на 5 метрів і глибиною 4 метри, був повністю обшитий зсередини великими свинцевими пластинами. Археологи вважають, що тут могли зберігати запас води і продовольства на випадок облоги, а над підвалами, на думку Нігори Дворіченської, міг розташовуватися будинок стратега.
Цікаво, що в цитаделі Узундари знайшли дуже мало предметів жіночого вжитку. Швидше за все, там жили тільки воїни, які не мали сімей або залишили їх на рівнині. Тим не менш, тут виявили пару знахідок, які залишилися від «жіночих» предметів - це фрагменти керамічних ванн. "Керамічні ванни були дуже поширені в Греції, але, в основному, вважалися жіночим атрибутом.
Чоловіки вели більш спартанський спосіб життя і, як правило, ваннами не користувалися. Але якщо припустити, що ванни призначалися для дружини стратега гарнізону, то, можливо, жінки в фортеці все-таки були. Втім, навряд чи їх було багато: життя і умови у високогірній фортеці були досить суворими ", - говорить Нігора Дворіченська.
У цитаделі Узундари знайшли близько сотні монет. Серед них є унікальні, «олександрова типу»: на них завойовник зображений з левовим скальпом на голові. Такі монети карбували після смерті царя. Добре збереглися монети царя Антіоха I (селевкидський цар) і всіх правителів Греко-Бактрійської держави: від Діодота до Геліокла.
Серед найцікавіших знахідок - китайська зброя: наконечник арбалетного болту і пластина від обладунка. Вони датуються II століттям до н. е. і, мабуть, пов "язані з кочівниками юеджі. Саме від них Узундара захищала Бактрію, але, в кінцевому підсумку, так і не змогла захистити.
За матеріалами прес-релізу ІА РАН