Колонія губок віком у кілька сотень років харчується тисячолітніми органічними останками.
Морські губки харчуються, відфільтровуючи з води поживні речовини. При цьому вони все життя сидять на місці, а значить, залежать від потоків води, які повинні приносити їм різноманітну органіку.
Але кілька років тому на дні Північного Льодовитого океану, на глибині 700-1000 м, знайшли величезну колонію губок, які незрозуміло, чим живуть - тут немає ніяких потоків води, які доставляли б їм їжу. Пізніше виявилося, що ці губки ще й повзають по дну, хоча і дуже повільно; для руху вони використовують спікули - крихітні мінеральні утворення, які відіграють роль скелета, підтримуючи тіло губки.
У статті в Nature Communications співробітники Інституту мікробіології моря Товариства Макса Планка разом з колегами з інших наукових центрів пишуть про те, як харчуються ці глибоководні губки і навіщо вони повзають. Дослідникам спало на думку, що поживні речовини губки дістають не з навколишньої води, а з дна. Колонія губок сидить на скам'янілостях, які утворені раковинами молюсків, карбонатно-кальцієвими трубками, які роблять для себе різні морські черви, і т. п. Якщо порівняти ізотопний склад вуглецю і азоту в тканинах губок, в навколишній воді і в донних скам'янілостях, можна дізнатися, чи дійсно губки живляться опадом.
Виявилося - харчуються. Самі губки гризти його не можуть, але зате в них живуть мікроби з ферментами, які розчиняють тверду мертву органіку, так що губки можуть її увібрати. Поживний осадовий шар становить кілька сантиметрів (місцями до 15 см), що в середньому в п'ять разів більше, ніж потрібно було б губкам просто для виживання. І вони дійсно не просто виживають - вони процвітають, займаючи територію в 15 км2, і охоче розмножуються. При цьому вони все одно шукають, де поживних речовин побільше, повільно переповзаючи з місця на місце.
Коли дослідники спробували визначити вік колонії, то з'ясувалося, що більшість дорослих губок тут старше 300 років. А їхня їжа ще старша: шар мертвої органіки, на якому вони сидять, датується 2000-3000 років тому. Губки ростуть на схилах давно згаслого вулкана, і їжу їм складають останки організмів, які жили тут у більш сприятливі часи, коли завдяки вулканічній активності поживних речовин у тутешній воді було більше.