Щоб загальмувати ріст злоякісної пухлини, потрібно не тільки позбавити її калорій, а й обмежити ракові клітини в жирних кислотах, які вони використовують у своїх мембранах.
Раковим клітинам, як і всім іншим, потрібно харчуватися, а з урахуванням того, що вони постійно діляться, то зрозуміло, що енергії їм потрібно дуже багато - більше, ніж іншим клітинам. Чи можна загальмувати зростання пухлини, сівши на ту чи іншу дієту?
Насамперед злоякісні клітини поглинають величезну кількість глюкози. Кетогенна дієта якраз майже виключає вуглеводи (і глюкозу в тому числі), замінюючи їх жирами і білками. Деякі дослідники намагалися перевірити вплив кетогенної дієти на рак, але результати виходили не цілком переконливими. Водночас є дієти, які просто обмежують нас у калоріях, в якому б вигляді ці калорії не були. Такі дієти ніби провокують у клітинах невеликий голод, що йде на користь всьому організму - збільшується термін життя і зменшується ймовірність вікових хвороб (як працюють «голодні» дієти, ми нещодавно розповідали). Відомо, що в деяких випадках обмеження по калоріях гальмує зростання ракових пухлин.
Співробітники Массачусетського технологічного інституту вирішили безпосередньо порівняти протиракову ефективність низькокалорійної і кетогенної дієти. Експерименти на мишах з пухлиною підшлункової залози показали, що низькокалорійна дієта набагато сильніше гальмує зростання пухлини, ніж кетогенна. Тобто справа не тільки і не стільки в глюкозі (в обох випадках миші поглинали однаково невелику кількість глюкози), але в чомусь ще.
Клітинам, що діляться, потрібна не тільки енергія, потрібні ще будівельні молекули, і серед будівельних молекул особливо важливі ліпіди. З ліпідів складаються клітинні мембрани, а кожна клітина мало того, що оточена зовнішньою мембраною, вона буквально нашпигована мембранними органоїдами. Мембрани потрібні ядру, мітохондріям, ендоплазматичній мережі, апарату Гольджі. До складу ліпідів входять жирні кислоти, які бувають насичені і ненасичені. Вони відрізняються за властивостями, і для того, щоб мембрани функціонували нормально, насичені і ненасичені повинні бути в певній пропорції. Ліпіди клітини можуть синтезувати самі, а правильну пропорцію насичених і ненасичених жирних кислот забезпечує фермент SCD (stearoyl-CoA desaturase, стеароїл-КоА-десатураза), який перетворює насичені жирні кислоти на ненасичені.
У статті в Nature говориться, що і низькокалорійна дієта, і кетогенна придушували активність SCD, тобто у ракових клітин повинно було вийти багато насичених жирних кислот і мало ненасичених, через що у них зіпсувалися б клітинні мембрани. Але якщо дієта була кетогенна, клітини отримували потрібні кислоти з їжі (в кетогенній дієті, нагадаємо, досить багато жирів) і продовжували ділитися. У низькокалорійній дієті мало не тільки глюкози, але і жирів, і тому з нею ракові клітини активно розмножуватися не могли, і пухлина росла набагато повільніше.
За словами авторів роботи, результати експериментів на мишах частково підтверджуються медичною статистикою, яка стосується хворих з пухлинами підшлункової залози: статистика говорить, що клінічний прогноз у таких хворих збігається з тим, які жири вони їдять. Однак тут потрібно більше клінічних даних, щоб в достатній мірі обґрунтувати зв'язок між жирами в їжі і перебігом хвороби у людей. При цьому дослідники взагалі сумніваються, що онкохворим потрібно сідати на низькокалорійну дієту: у такому стані у неї можуть проявитися негативні побічні ефекти. Краще буде, якщо вже ми краще зрозуміли значення ферменту SCD для ракових клітин, знайти якийсь засіб, який придушував би його активність в пухлині.