Тривалий прийом ібупрофена пригнічує синтез тестостерону.
Мало які таблетки ми п'ємо так само часто, як знеболюючі. Тому, звичайно, хотілося б знати, як вони ще діють на організм - крім того, що знімають біль. У цьому сенсі дослідження співробітників Копенгагенського університету та їхніх колег з Данії та Франції щодо ібупрофену здається досить невтішним: виявилися, що він погано діє на чоловічу ендокринну систему.
В експерименті брали участь кілька десятків молодих чоловіків у віці від 18 до 35 років, яких випадковим чином розділили на дві групи: одним протягом 44 днів давали по 600 мг ібупрофену, інші той же термін приймали пустушку-плацебо. Весь цей час у піддослідних вимірювали рівень лютеінізуючого гормону (лютропіна), який надходить у кров з гіпофізу. Від лютеінізуючого гормону залежить робота статевої системи: у жінок він стимулює синтез естрогенів в яєчниках, у чоловіків - синтез тестостерону в насінниках. Якщо тестостерону у чоловіка стає мало, гіпофіз намагається скомпенсувати брак і викидає в кров побільше лютеінізуючого гормону. Отже, якщо ми бачимо, що його рівень підвищено, значить, з тестостероном щось не те.
У статті в PNAS йдеться, що у чоловіків, які приймали ібупрофен, вже через два тижні рівень лютропіна підвищувався. Взагалі кажучи, така ситуація цілком нормальна для літніх чоловіків, у яких тестостеронова активність насінників поступово зменшується. Учасникам експерименту, судячи з гормонів, було близько сімдесяти, але ж насправді вони були молодими людьми.
Дослідники навіть зуміли взяти проби тканини з насінників чоловіків після ібупрофену - правда, відразу варто сказати, що в цьому випадку проби брали у людей, що лежали в комі. Так вдалося з'ясувати, що знеболююче пригнічує синтез тестостерону прямо в насінниках.
Взагалі кажучи, вплив різних болезаспокійливих вивчають давно, і найбільшою популярністю тут користуються ібупрофен і парацетамол. І існують різні дані на користь того, що обидва вони впливають на ендокринну систему, зокрема, на синтез тестостерону, і що обидва вони позначаються на якості сперматозоїдів. Однак результати подібних досліджень дуже часто вимагають доопрацювання - вони виявляються двозначними і недостатньо задовільними, щоб робити на їх підставі якісь медичні висновки. Те, що зробили дослідники з Копенгагенського університету, все одно потрібно буде перевіряти.
По-перше, кілька десятків молодих чоловіків, які брали участь в експерименті - це всього 31 людина. По-друге, автори роботи не перевіряли, наскільки довго триває ефект від ібупрофену, і чи повертається тестостерон в норму після того, як людина перестає приймати препарат. Нарешті, по-третє, в такому режимі - по 600 мг протягом півтора місяців - ібупрофен, напевно, мало хто приймає, і добре було б перевірити, як він діє, якщо пити його не так довго.
За матеріалами MedicalXpress.