Першу комерційну електроенергію ІТЕР дасть в кращому випадку через 30 років.
Про це сказав на церемонії відкриття фотовиставки, організованої на честь першого офіційного засідання Ради ІТЕР (Міжнародного експериментального термоядерного реактора), президент РНЦ «Курчатівський інститут» академік Євген Велихов. Він повідомив, що до 2016 року, «можливо, ми отримаємо першу плазму в ІТЕР». Загалом будівництво енергетичної установки розраховане на 10 років, після чого вона повинна пропрацювати ще 20. Але вже через п'ять років її роботи, підкреслив академік, «ми сподіваємося приступити до проектування термоядерної електростанції». Він зазначив, що реалізація цих планів, перш за все, - «питання матеріалів, і нанотехнології повинні нам у цьому допомогти». На думку Велихова, електроенергія, отримана за допомогою термоядерної установки, може використовуватися, перш за все, для опріснення води («одна з критичних проблем, яка постане перед нами в найближчому майбутньому») і отримання водню для використання в якості моторного палива.
Керівник РНЦ «Курчатівський інститут» зазначив, що всі технічні рішення, закладені в проект, були перевірені в реальних умовах. На сьогоднішній день в штабі ІТЕР в Кадараші (Франція) вже задіяно 300 осіб. Один з базових договорів, покликаних забезпечити успішне здійснення проекту - угода про постачання Агентством ІТЕР РНЦ «Курчатівський інститут» надпровідника для магнітної системи тороїдального поля ІТЕР (див. також http://www.nkj.ru/news/12309/).
Євген Велихов коротко нагадав присутнім історію термоядерних досліджень і народження ідеї використання термоядерного синтезу «в мирних цілях». Ще в 1928 році Георгій Гамов «створив першу квантову теорію ядерної реакції» (мабуть, мова йде про теорію альфа-розпаду, одного з 4-х типів радіоактивності - «Н і Ж»). 1932 року Микола Бухарін, який тоді очолював науково-технічний комітет у Наркоматі важкої промисловості СРСР, почувши лекцію Гамова про майбутнє атомної енергії і необхідність побудувати прискорювач частинок, вніс в уряд пропозицію здійснити експеримент, подібний до ІТЕР. Але незабаром Ленінградський фізико-технічний інститут був розгромлений, Гамов поїхав до США, а Бухарін розстріляний. Термоядерні дослідження були продовжені в СРСР лише через 20 років. Андрій Сахаров і Євген Тамм запропонували побудувати магнітний термоядерний реактор, і в 1956 році Ігор Курчатов, будучи в Англії, оголосив про початок термоядерних досліджень в СРСР і закликав країни, в яких велися дослідження з керованого термоядерного синтезу, до співпраці. Незабаром в СРСР була побудована установка ТОКАМАК - прототип термоядерної електростанції. У 1985 році за пропозицією Євгена Веліхова під час весняної поїздки до Франції та осінньої - до США, Михайло Горбачов вкотре виступив з ініціативою об'єднати зусилля різних країн у цій галузі. Але знадобилося ще 20 років, щоб 21 листопада 2006 року підписати міжнародну угоду про будівництво в Кадараші енергетичної установки ІТЕР.
Михайло Горбачов, член Опікунської ради міжнародної енергетичної премії «Глобальна енергія», виступаючи на церемонії відкриття виставки, зазначив, що «процес появи ідеї та реалізації проекту показує, що не все так швидко робиться...... Зараз ми розуміємо, що треба об'єднувати зусилля». Він підкреслив, що «пошук нових джерел енергії - це питання існування планети
».
Євген Велихов додав, що «в цьому столітті домінуючим джерелом енергії будуть нафта і газ». «Загалом, треба шукати газ, нафту і вугілля», - підсумував Горбачов.
Нагадаємо, що вартість проекту ІТЕР оцінюється в 10 млрд. євро.