Після першого масового вимирання світовий океан заповнився губками.
Історія Землі знає п'ять великих масових вимирань - ми говоримо «великих», тому що крім цих п'яти були ще й інші, менш масштабні, які викошували порівняно не так багато видів. Найпершим у списку стоїть ордовіксько-силурійське вимирання, що трапилося 440 млн років тому - тоді зникло 85% видів (зазвичай уточнюють, що морських, але в ті часи життя здебільшого і так відбувалося в морі). Причиною послужили різкі кліматичні зміни: після різкого раптового похолодання сталося таке ж швидке потепління. Ті, хто вижив, отримали карт-бланш, і повною мірою ним скористалися губки.
Співробітники Нанкінського інституту геології і палеонтології разом з британськими колегами вивчали так звану біоту Аньцзі - комплекс осадових порід з останками найдавніших організмів, виявлений в провінції Чжецзян на сході Китаю. У цій палеонтологічній знахідці повинні були залишитися сліди тих, хто зумів пережити ордовіксько-силурійське вимирання - і серед приблизно сотні видів, яких вдалося визначити, сімдесят п'ять були губками.
Взагалі останків з тієї епохи до нас дійшло небагато: крім нововідкритої біоти Аньцзі, є ще осадові породи Сум-Шейл з Південної Африки. Донедавна палеонтологам залишалося тільки гадати, що відбувалося в живій природі після першого масового вимирання. Все, що було відомо, це що після нього досить швидко відновився планктон; знахідок, за якими можна було б судити про більш великі організми, було дуже мало.
Тому виявлення біоти Аньцзі стало великою удачею - судячи з того, що в ній знайшли, в спорожнілих морях запанували губки різних форм і розмірів: у статті в Current Biology йдеться, що деякі з них росли на морському дні цілими лісами. (Хоча губки все ж були не єдиними, хто вижив: дослідникам вдалося знайти також кількох головоногих молюсків-наутилоїдів і одного ракоскорпіона.)
Губки - досить прості істоти, у них ще немає спеціалізованих органів, а харчуються вони, сидячи на місці і фільтруючи навколишню воду на предмет живої і мертвої органіки. Однак давня екосистема змогла прийти до тями після вимирання не в останню чергу завдяки їм: після губок на морському дні зміцнилися інші сидячі фільтратори - плеченогі, корали і мшанки.
До речі кажучи, такий же вибух чисельності губок відзначають і після інших масових вимирань - мабуть, після масштабних екологічних катастроф відновлення багатоклітинного життя починалося зазвичай саме з них.