Імунний білок змусив ожирілих мишей «спітніти» жиром.
Коли говорять про надмірну вагу, то зазвичай мають на увазі, що зайвий жир потрібно спалити - або за допомогою фізичних вправ, або за допомогою якого-небудь стимулятора обміну речовин. І в цьому сенсі те, що описують в Science співробітники Університету Пенсільванії, виглядає дійсно незвично: дослідники за допомогою імунного білка змусили зайвий жир вийти назовні через сальні залози шкіри.
Імунний білок - це TSLP, або тимічний стромальний лімфопоетин. Він відіграє велику роль у дозріванні Т-лімфоцитів в тімусі, крім того, його активно вивчають у зв'язку з різними аутоімунними розладами і алергіями. Нарешті, відомо, що TSLP впливає на активність групи Т-клітин, що регулюють обмін речовин. Саме тому авторам роботи спало на думку з'ясувати, чи можна за допомогою TSLP поправити засмучений метаболізм.
Мишам з ожирінням, яким загрожував діабет другого типу, вводили ДНК, що кодує TSLP - щоб їхні клітини почали синтезувати більше TSLP. Через чотири тижні ризик діабету зменшився, тобто тканини і органи мишей почали краще реагувати на інсулін і активніше поглинати глюкозу. Але найголовніше було в тому, що миші схудли - з 45 грамів до 25 грамів, хоча продовжували їсти жирну їжу. У них стало менше вісцерального жиру, який облягає внутрішні органи в черевній порожнині і який вважається більш небезпечним, ніж жир підшкірний (переважно вісцеральний жир провокує всі ті фізіологічні ускладнення, які супроводжує ожиріння).
При всьому тому у мишей з підвищеним рівнем TSLP апетит залишався колишнім, і обмін речовин не прискорювався. Тобто не можна було сказати, що TSLP змушує менше їсти або понуждає організм активніше спалювати накопичені калорії. І тут дослідники помітили, що у схудлих мишей якось занадто блищить хутро. У підсумку виявилося, що зайвий жир виходить у шкірному салі - TSLP стимулював активність Т-клітин, а ті, своєю чергою, діяли на сальні залози. Все-таки шкірне сало захищає нас від несприятливих впливів, створює бар'єр на шкірі, через який важко пробитися зовнішнім патогенам, і ось Т-клітини змушували сальні залози посилити цей бар'єр.
Теоретично людина теж може «спітніти» зайвим жиром: активність вісімнадцяти генів, які керують нашими сальними залізами, збігається з активністю TSLP - чим вище рівень TSLP, тим активніше «сальні» гени в шкірі людини. Якщо такий спосіб скинути зайву вагу виявиться цілком безпечним, його зможуть використовувати як ті, у кого ожиріння стало клінічною проблемою, так і ті, які просто хотіли б скинути пару кіло; правда, тут буде одна незручність - митися доведеться частіше.