Доклінічні дослідження показали, що препарат на магнітних частинках у 20 разів знижує час розсмоктування тромбу порівняно зі старими ліками.
Захворювання, пов'язані з тромбами в кровоносних судинах, донині залишаються досить неприємною медичних проблем; досить сказати, що саме тромби - одна з найголовніших причин смерті. Тромбоз лікують хірургічно або ж за допомогою медикаментів-тромболітиків. Операції бувають досить складні, загрожують ускладненнями. Тромболітики ж хоча й увійшли в медичну практику близько 40 років тому, досі не отримали широкого застосування через побічні ефекти. Щоб їх уникнути, дію тромболітиків необхідно локалізувати, тобто доставити ліки до тромбу. Це можна зробити, наприклад, за допомогою магнітних наночастинок.
Співробітники Університету ІТМО розробляють тромболітики на основі наночастинок магнетиту, покритих гепарином і урокіназою. Магнетит - біосумісний оксид заліза з яскраво вираженими магнітними властивостями. Урокіназа - фермент, що стимулює розчинення фібринових згустків. Це тромболітик першого покоління з простою молекулою і доступною вартістю, що не поступається в ефективності більш новим препаратам. Ввівши наночастинки з врокіназою в кров, їх можна за допомогою магнітного поля направити до місця утворення тромбу. Коли тромб зруйнований, магнітне поле відключається, і наночастинки відправляються в печінку і селезінку, звідки поступово виводяться з організму.
Але магнетит і урокіназа заряджені однаково, і тому потрібен посередник, який їх з'єднав би і утримував. Таким посередником вибрали ^ агулянт гепарин. Його часто застосовують разом з тромболітиками, щоб розріджувати кров. Правда, гепарин пригнічує роботу урокінази, проте дослідникам вдалося скласти препарат так, щоб уникнути цього ефекту.
Доклінічні експерименти в рамках проекту «ФАРМА 2020» показали високу дієвість препарату. Порівняно зі звичайною урокіназою час розсмоктування тромбу скоротився в 20 разів, притому що мінімальна доза урокінази, необхідна для лікувальної дії, зменшилася на два порядки. Діапазон допустимих концентрацій препарату виявився дуже широким, і одночасно ніяких побічних ефектів не виявилося: в експериментах на тварин магнітні частинки з гепарином і урокіназою не викликали алергію, не викликали мутацій і не проявляли імунотоксичної дії. Результати досліджень опубліковані в Applied Materials & Interfaces.
За матеріалами прес-служби ІТМО.