Сьогодні, 18 березня, вперше в історії, апарат створений руками людей, вийшов на орбіту Меркурія.
Автоматична міжпланетна станція Messenger («Месенджер»), запущена 3 серпня 2004 року, досягла своєї мети.
Меркурій - один з найбільш маловивчених об'єктів Сонячної системи. До «Месенджера» до нього наблизився всього один апарат - «Марінер-10», який тричі пролетів повз планету в 1974-1975 роках.
Справа в тому, що Меркурій є одним з найбільш важкодосяжних об'єктів Сонячної системи: щоб перебратися з навколоземної на навколомеркуріанську орбіту, потрібно погасити значну частину орбітальної швидкості Землі, яка становить приблизно 30 км/с.
Messenger летів до найближчої до Сонця планети по складній траєкторії - було виконано шість гравітаційних маневрів біля Землі, Венери і Меркурія. Щоб вийти на орбіту навколо планети, «Месенджеру» знадобилося 6,5 років. За цей час зонд подолав 7,9 млрд. км. Слід зазначити, що політ до Плутона, набагато більш віддаленого, у зонда New Horizons займе лише трохи більше часу (правда, New Horizons не буде виходити на орбіту Плутона).
Незважаючи на те що на денному боці Меркурія температура може досягати 450 ºС, вчені сподіваються знайти на планеті водяний лід. Він міг зберегтися в затінених областях полярних кратерів.
Перші фотографії з орбіти Messenger зробить 29 березня. У цей момент зонд опиниться над південним полюсом Меркурія, і на знімках буде видно частину планети, яку до цього ніколи не фотографували.
Штучні супутники космічних об'єктів Сонячної системи:
1957 - «Супутник-1» - Земля
1959 - «Місяць-1» - Сонце1966
- «Місяць-10» - Луна
1971 - Mariner-9 - Марс (перший штучний супутник на орбіті іншої планети, а не супутника - Місяця)
1975 - «Венера-9» - Венер
а1995 - Galileo - Юпітер2000 - NEAR - перший Штучний супутник (Galileo - eo - Юпітер2000
- NEAR - 2000