Щоб заспівати ультразвукову пісню, миші використовують той же механізм звуковидобування, який спрацьовує в реактивних двигунах.
Дикі миші, щури та багато інших гризунів співають пісні, коли доглядають за потенційним шлюбним партнером або захищають свою територію від конкурентів.
«Мишачі мелодії» не чути людським вухом, тому що виконуються на високих ультразвукових частотах. Вокальні здібності гризунів користуються особливим інтересом у генетиків і нейробіологів: вважається, що дефекти в генах, від яких залежать голосові навички тварин, можуть бути пов'язані з аномаліями в поведінці, і що досліджуючи подібні аномалії, ми більше дізнаємося про різні людські психоневрологічні хвороби, наприклад, про аутизм.
Однак досі механізм, за допомогою якого миші здатні видавати ультразвук, залишався багато в чому загадкою. Хтось казав, що миші видають звуки голосовими зв'язками, інші ж вважали, що їхні пісні являють собою тональний свист. Експерименти Олени Март (Elena Mahrt) з Університету штату Вашингтон і її колег з Кембриджу та Університету Південної Данії показали, що миші видають високочастотні звуки зовсім інакше, не так, як вважали досі.
Використовуючи надшвидкісну відеозйомку з частотою 100 000 кадрів в секунду, біологи змогли розглянути, що під час пісні голосові зв'язки гризунів залишаються повністю нерухомими - і отже, зв'язки тут ні при чому. Замість цього миші направляють струмені повітря з трахеї до внутрішньої стінки гортані, і таким чином виходить ультразвуковий свист.
Загалом весь механізм схожий на те, як «співають» надзвукові реактивні двигуни. «Подібним способом звуки видаються тільки при надзвуковому русі літаючих апаратів під час вертикального зльоту і посадки або у високошвидкісних струменях для швидкого охолодження частин, що нагріваються, і турбін моторів», - говорить Анураг Агарвал (Anurag Agarwal), один із співавторів роботи і керівник аероакустичної лабораторії в Кембриджському університеті у Великобританії.
Однак у тварин, за словами дослідників, подібний спосіб звуковидобування зустрічається вперше. Повністю результати експериментів опубліковані в статті в Current Biology.
"Цілком ймовірно, що багато гризунів по всьому світу використовують ультразвук для спілкування, але про це дуже мало відомо. Можливо навіть, що і кажани використовують подібний "реактивний ультразвук" у своїй ехолокації ", - говорить Коен Елеманс (Coen Elemans), співавтор роботи і керівник групи звукової комунікації та поведінки тварин в Університеті Південної Данії. В цілому, однак, вміння чути і спілкуватися на ультразвукових частотах властиве досить небагатьом ссавцям.
Крім гризунів, такою здатністю володіють китоподібні, більшість рукокрилих, деякі кішки, а кілька років зоологи з каліфорнійського Університету імені Гумбольдта виявили, що до ультразвукових звірів належать також філіппінські довгоп'яти: ці примати спілкуються на частотах 70 кГц, а на слух можуть сприймати частоти до 91 кГц. (Нагадаємо, межа людини - всього 20 кГц.)