Стародавні жителі монгольських степів розвивали молочне господарство, незважаючи на непереносимість лактози.
Народи, які жили в степах Східної Азії, здавна займалися скотарством, і, відповідно, вони прекрасно знали, що таке молоко і що з нього можна робити. Однак, коли мова йде про праісторичні часи, дуже складно з'ясувати, коли саме люди на тій чи іншій території освоїли той чи інший тип господарства і як вони йому навчилися - самі або у когось підглянули.
Дослідники з Інституту історії людини Товариства Макса Планка разом з колегами з Монголії, Великобританії, Швейцарії та Нової Зеландії проаналізували ДНК з людських останків, знайдених на шести стародавніх поселеннях на півночі Монголії. Ці поселення входять у великий археологічний комплекс, відомий оленевими каменями і характерними кам'яними насипами, які часто пов'язані з людськими похованнями. Тут неодноразово знаходили кістки овець, кіз, корів і коней, що відносяться до тринадцятого століття до нашої ери - тобто ще до бронзового століття.
По ДНК виходило, що місцеві люди, які жили тут між 1300 і 900 роками тому, генетично сильно відрізнялися від скотарів західних степів. Однак коли дослідники вирішили перевірити молекулярний склад зубного каменю в останках у дев'яти осіб, то у семи з дев'яти в зубному камені знайшлися білки з сироватки і сиру. Це стало найдавнішим свідченням того, що в Східній Азії в пізньому бронзовому столітті було молочне господарство. Притому, як йдеться у статті в PNAS, у тодішніх скотарів, які жили на території Монголії, не було мутації, яка дозволяла б їм розщеплювати лактозу.
Як відомо, багато людей донині не можуть пити молоко через вуглевод лактози, яка в ньому є. Більшість таких живе в Китаї і взагалі Південно-Східній Азії, в Середній Азії, в Африці. У дитинстві вони ще можуть нормально засвоювати молоко, але в міру дорослішання у них стає мало ферменту лактази, що розщеплює лактози, і через непереварювану лактозу у них можуть початися серйозні проблеми з кишечником. При цьому симптоми можуть бути сильнішими або слабшими, і хтось взагалі не може випити ні грама молока, а хтось може дозволити собі цілу склянку. З іншого боку, молочні продукти зі зниженим вмістом лактози, на кшталт сиру і сирів, у багатьох випадках ніяких неприємностей не доставляють - якраз тому, що лактози в них небагато.
Однак давним-давно в деяких людських популяціях з'явилися генетичні мутації, завдяки яким фермент лактаза продовжує прекрасно працювати у людини все життя. Мутації виникли близько 4300 років тому, і вважається, що саме у зв'язку з ними молочне тваринництво поширилося по Європі, північній і східній Африці і Близькому Сходу.
Але випадок з давніми жителями монгольських степів говорить про те, що ситуація з поширенням молочного господарства була складнішою. Вони, швидше за все, отримали його в рамках суто культурного обміну - за ДНК не можна сказати, що відбулося змішання народів. Очевидно, скотарі східноазіатських степів могли освоїти молочне господарство заради тих молочнокислих продуктів, в яких залишалося мало лактози.