Незалежно від того, якою мовою говорить людина, вона може точно вгадати деякі звуки з абсолютно чужої мови.
Вважається, що мова мала починатися із загальнозрозумілих жестів або картинок, які супроводжувалися озвученням голосом. Людина бачила щось, що їй показував одноплемінник, і те, що було перед очима, було зрозуміло всім. Голосовий звук «приклеювався» до візуального знаку, причому звук міг бути будь-яким, тобто сам по собі він не обов'язково повинен бути зрозумілий всім і кожному.
Однак дослідники з Бірмінгемського університету разом з колегами з Данії, Туреччини, США, Естонії та інших країн дійшли висновку, що роль загальнорозумілих звуків у зародженні мови недооцінюють. У їхньому експерименті брали участь люди, які розмовляли 28 мовами з 12 різних мовних сімей, причому серед цих мов були такі, які існують переважно в усному вигляді, майже без писемності. Учасники експерименту слухали англійські слова, що позначали живих істот, або якісь неживі сутності, або властивості предметів, або числові, або вказівні займенники - і, послухавши, повинні були припустити, що саме означають ці звуки.
У статті Scientific Reports говориться, що незважаючи на величезну різницю між мовами, сенс деяких звуків вгадувався досить точно. Наприклад, за звучанням слова sleep (спати, сон) дуже багато хто точно вгадував, що мова йде про щось, пов'язане зі сном - точність здогадок становила 98,6%. Для вказівного that точність вгадування була набагато нижчою - 34,5%. Взагалі найкраще про значення звуків здогадувалися в таких словах, як eat (є, поїдати), child (дитина), tiger (тигр), water (вода), а найгірше значення впізнавалося в словах sharp (гострий), dull (тупий, дурний), вищезгаданий that і деяких інших.
Загалом автори роблять висновок, що мова починалася не тільки з візуальних іконок, а й з певних звуків, які теж могли бути своєрідними іконками - їх впізнавали всі без допомоги візуальних знаків. Ну, а як зорові загальнозрозумілі знаки взаємодіяли зі слуховими, це вже справа для подальших досліджень.