Жирні кислоти різної довжини, ймовірно, по-різному діють на наші судини і серце.
У продуктах харчування ми зустрічаємо різні жири: насичені, ненасичені, ціс- і транс-жири. Відрізняються вони хімічною структурою жирних кислот, що входять до їх складу, про ці відмінності ми вже якось писали. До якогось часу вважалося, що для здоров'я різні види жирів приблизно однакові.
Але з 60-х років минулого століття стали з'являтися дані про те, що насичені жири підвищують у крові рівень «поганого» холестерину - ліпопротеїнів низької щільності, які сприяють появі атеросклеротичних бляшок на стінках судин. (Транс-жири теж виявилися сумнівними з точки зору здорового харчування, але це трохи інша історія.)
І зараз ми вже досить часто чуємо, що в своєму раціоні потрібно по можливості зменшувати частку насичених жирів (тобто жирів з насиченими жирними кислотами). Однак останнім часом почали з'являтися інші дані, які говорять про те, що не всі насичені жири такі вже й погані.
Одна з таких робіт опублікована нещодавно в International Journal of Cardiology дослідниками з Університету Утрехта та інших європейських наукових центрів. Протягом багатьох років вони спостерігали приблизно за 75000 жителями Данії і Великобританії (13 років - за данцями, 18 років - за британцями). За цей час якась частина тих, хто брав участь у дослідженні, отримала інфаркт міокарда. Як і очікувалося, ймовірність інфаркту була пов'язана з тим, що людина їла. Але коли аналізували раціон, то звертали увагу не просто на частку насичених жирів, але ще й на конкретний їх різновид.
Насичені жирні кислоти відрізняються за довжиною молекули - тобто за кількістю атомів вуглецю в їх вуглецевому ланцюжку. Наприклад, у пальмітиновій 16 атомів вуглецю, у стеариновій 18 - це довгі насичені жирні кислоти. А ось у лауриновій і міристиновій кислотах - 12 і 14 атомів С, відповідно, вони будуть підкорочі. Загалом автори роботи порівнювали цілий спектр кислот з довжиною від 4 до 18 атомів вуглецю.
Хоча в обох країнах у харчуванні були свої особливості, найбільш частими довгими кислотами були якраз стеаринова і пальмітинова - їх можна знайти, наприклад, у м'ясі. Короткі жирні кислоти зустрічаються в молочних продуктах, і таких кислот учасники дослідження споживали набагато менше, ніж довгих. Виявилося, що підвищена ймовірність інфаркту супроводжує старанне поїдання продуктів саме з довгими кислотами. Якщо ж у їжі було багато коротких кислот, то ймовірність інфаркту зменшувалася:хоча ці кислоти і були насиченими, серцю і судинам вони не шкодили, а скоріше навіть навпаки.
Однак тут варто пам'ятати, що дослідники поки лише встановили різну кореляцію між різними насиченими кислотами і серцево-судинним здоров'ям. Щоб остаточно переконатися в тому, що короткі кислоти допомагають серцю (і наскільки), а довгі - шкодять, потрібні експерименти, в яких тих та інших порівнюватимуть за фізіологічним ефектом один з одним і з ненасиченими кислотами.
За матеріалами MedicalXpress.