Перші «побачення» між Homo sapiens і їхніми близькими, але архаїчними родичами відбувалися близько 100 тисяч років тому.
Як відомо, неандертальці і люди сучасного виду (Homo sapiens, кроманьйонці) тисячоліттями жили пліч-о-пліч. У 2010 році, коли секвенували геном неандертальця, стало ясно, що різні Homo не просто сусідили, але вступали у вельми близькі стосунки. Діти від подібних спілок, судячи з усього, жили разом з сапієнсами і поступово розчинилися в них.
Однак завдяки їм у геномі людей залишився помітний неандертальський слід: від 1% до 4% генів сучасні жителі Євразії отримали від неандертальців. (При цьому у африканців таких генів немає - неандертальців в Африці не було.) Вважається, що зустріч різних видів (або підвидів) древніх людей трапилася не раніше, ніж сапієнси вийшли з Африки, тобто близько 60-47 тисяч років тому.
Однак у новій статті, опублікованій в журналі Nature, говориться, що «перше побачення» людей різних видів сталося набагато раніше - близько 100 тисяч років тому. Дослідники (в списку авторів - більше 20 осіб) не стали в черговий раз шукати неандертальські гени в ДНК людей сучасного виду, а вчинили рівно навпаки: подивилися, чи є у неандертальців гени сапієнсів. Робота ґрунтується на порівнянні ДНК сучасних людей з ДНК чотирьох давніх особин: трьох неандертальців (з Іспанії, Хорватії та Алтаю) і однієї денисівської людини.
Генетичний слід сапієнсів виявили в ДНК, витягнутої з фаланги стопи алтайського неандертальця (знайдена в тій же печері, що і останки денисівця). А ось в генах іспанського і хорватського неандертальців такого сліду немає. Немає його і в ДНК денисівця. Про що це говорить?
Автори вважають, що знайшли свідчення найбільш ранніх, невідомих контактів неандертальців і людей сучасного виду. На їхню думку, подібні контакти мали місце близько 100 тисяч років тому, тобто набагато раніше того, як сапієнси з'явилися в Європі. Можливо, слід у геномі алтайського неандертальця залишила якась група сапієнсів, яка вийшла з Африки задовго до основної хвилі міграції. Десь на Близькому Сході вони зустрілися зі своїми близькими родичами, а потім вимерли. Інша хвиля переселенців, які зрештою захопили всю Євразію, знову зустрілася з неандертальцями. І ось тоді-то неандертальці і залишили серед сапієнсів свій генетичний слід, що зберігся до наших днів.
Нагадаємо, що в останні роки вийшло кілька робіт, що показують, що розселення сапієнсів по планеті могло бути набагато більш складним, ніж вважалося раніше. Зокрема, хвиль розселення могло бути кілька: є свідчення про ранніх «переселенців» на Аравійському півострові, на Близькому Сході і в Китаї. Втім, поки що множинна модель розселення не є загальноприйнятою.
За матеріалами ScienceDaily.