Близько 20% генів дісталися нам від неандертальців. У тому числі міцні нігті, схильність до діабету другого типу, вовчанка і навіть сприйнятливість до нікотину.
Журнали «Nature» і «Science» практично одночасно опублікували результати досліджень, виконані двома групами вчених на неандертальській ДНК. Результати приголомшливі: по-перше, неандертальців у нас набагато більше, ніж вважалося раніше, а, по-друге, з'ясувалося, які саме гени ми успадкували від наших «двоюрідних» братів.
Девід Рейч з Медичної школи Гарварду в Бостоні (США) спільно з колегами, в тому числі Сванте Паабо, засновником палеогенетики, з Інституту еволюційної антропології в Лейпцигу (Німеччина), провели порівняльний аналіз геномів 846 осіб неафриканського походження, 176 африканців і неандертальця, який жив близько 50 тисяч років тому. Ця робота опублікована в «Nature».
Виявилося, що практично всі неандертальські гени локалізовані в Х хромосомі, а значить, передалися нам по жіночій лінії. Вчені дійшли висновку, що хлопчики, які народжувалися в результаті змішання кров, були в більшості своїй безплідні. «Коли неандертальці і люди схрещувалися, це було на краю біологічної сумісності, адже два геноми не зустрічалися один з одним приблизно півмільйона років», - коментує результати дослідження один з його авторів Девід Рейч, генетик з Медичної школи Гарварду (США).
Те, що наші предки схрещувалися з неандертальцями, відомо давно. Маючи спільного прабатька, дві ці гілки на якийсь час розійшлися в часі і просторі. Вважається, що загальний предок у людини розумного і неандертальця був близько півмільйона років тому. Homo neanderthalensis досить швидко покинули теплу Африку і кинулися на північ, а предки людини на якийсь час затрималися на своїй історичній батьківщині.
До того часу, як Homo sapience зустрів неандертальця, останні вже пристосувалися до більш суворого клімату і по ідеї могли б скласти людям серйозну конкуренцію. Але з невідомих поки що причин все сталося рівно навпаки. Зате ми успадкували від неандертальців гени, що відповідають за синтез білків кератинів, завдяки яким наші нігті, волосся і шкіри відрізняються завидною міцністю. Також серед неандертальської спадщини нам дісталися гени, які підвищують ймовірність розвитку діабету другого типу, вовчанки і навіть схильність до нікотинової залежності. Навряд чи неандертальці знали про існування тютюну і про те, як його можна використовувати, ймовірно, що ці гени несуть ще якусь додаткову функцію. При цьому вчені не стверджують, що серед неандертальців були діабетики, цілком можливо, що ці гени стали «хвороботворними», лише з'єднавшись з ДНК людини.
Раніше вважалося, що сучасна людина неафриканського походження в середньому має 1-4% генів неандертальців. Але виявилося, що ми неандертальці більшою мірою - приблизно на одну п'яту. Джошуа Акі і Бенджамін Верно з університету Вашингтона в Сіетлі (США) порівняли ДНК неандертальця і 665 осіб з Європи та Східної Азії. Результати роботи з'явилися на сторінках журналу «Science». До цього порівняльний аналіз ДНК неандертальця і людини проводився за меншими вибірками, але вчені припустили, що розподіл неандертальських генів може бути нерівномірним.
Судячи з того, що ми носимо в собі близько 20% геному неандертальця, спочатку відносини між «двоюрідними» братами і сестрами були цілком доброзичливими. Виняток становлять лише корінні жителі африканського континенту - неандертальці, судячи з усього, не поверталися в Африку, а тому шукати там сліди їх присутності не має сенсу. Акі і Вірно, так само як і їхні колеги, виявили, що гени, які відповідають за кератин, дісталися нам від неандертальців. Але не тільки це, слабка пігментація шкіри також, можливо, має неандертальське походження, адже неандертальці раніше сапієнсів покинули Африку і встигли посвітлити в більш високих широтах.
У майбутньому дослідники планують ретельно вивчити геном денисівців і також порівняти його з сучасною людиною.
На фото: Приблизно так міг виглядати наш неандертальський дідусь (bbc.co.uk)