Історія відкриття олінгіто увійде в історію - десятки років вчені не могли розпізнати новий вид, поки не зайнялися вивченням музейних колекцій.
Відкриття нового виду ссавця в наш час - це завжди сенсація. Він став першим видом хижака, виявленим у Західній півкулі за останні 35 років. А хижаки (загін Carnivora) вважаються однією з найбільш добре вивчених груп тварин. Олінгіто, якого ЗМІ вже охрестили «поміссю кота і плюшевого ведмедика» за його вмилювальну мордочку, родич єнотів, мешкає в туманних лісах від центральної Колумбії до західного Еквадору. Латинське ім'я звірка Bassaricyon neblina, а «neblina» в перекладі з іспанської означає туман. Понад 100 років його помилково приймали за схожого на нього олінго, і в зоопарках вчені ламали голову, чому тварини не розмножуються - ймовірно, міжвидові відмінності приймали за статевий диморфізм.
Розміри звіряча варіюють від 32 до 40 см, ще стільки ж припадає на хвіст. Важить олінгіто близько кілограма. Активний вночі, і хоча вважається хижаком, вважає за краще харчуватися плодами і листям. Опис нового виду опубліковано в журналі Zookeys.
Автор відкриття Крістофер Хелген, куратор відділу ссавців Смітсонівського музею (США), зайнявся дослідженням групи олінго в 2003 році. Він зрозумів, що музейні полиці таять в собі не менше нових видів, ніж маловивчені тропічні ліси і успішно поєднує польові роботи з обробкою колекцій.
Працюючи з колекціями, Хелген звернув увагу на те, що під ім'ям олінго ховаються зовсім різні шкурки і черепи, явно належать різним видам. "Я завмер, - розповів учений журналістам про знахідку, яку він зробив у Филдовському музеї природної історії в Чикаго. Шкіра була яскраво червоного кольору, а глянувши на черепи, я їх не впізнав. Вони відрізнялися від усіх подібних тварин, яких я бачив раніше. Я відразу подумав, що це невідомий науці вид ".
Щоб перевірити свою здогадку, вчений у 2006 році вирушив до Еквадору. Після аналізу ДНК, яка була взята у диких тварин, виявилося, що вона вже є в розпорядженні вчених і належить звірку, який в 1967 році був привезений з Колумбії. Але щойно відкритому звірку вже варто потурбуватися про виживання. На 42% ареалу олінгіто активно розвивається сільське господарство.
Олінгіто вже не перший вид, описаний Хелгеном, всього на рахунку талановитого зоолога їх близько сотні, чверть знахідок підтверджена всебічними генетичними і морфологічними дослідженнями, інші ще очікують результатів, які підтвердять або спростують здогади вченого. Такий «урожай» раніше збирали тільки натуралісти-першопрохідці, але, за словами самого Хелгена, нас чекає ще чимало дивовижних відкриттів як в природі, так і в музейних колекціях. На сьогоднішній момент відомо близько 1 200 000 000 видів еукаріот. За оцінками фахівців, це приблизно 14% від загальної кількості видів, які ми ще просто не знайшли.
Колекції Смітсонівського музею, де працює Хелген - це понад 600 тисяч примірників. Багато з них десятки років не потрапляли в руки вчених, і так відбувається практично у всіх великих музеях світу. Наприклад, відкритий минулого року за фотографією в інтернеті новий вид комахи був у колекції британського музею, але до нього ні в кого не дійшли руки. Хелген і його колеги покладають великі надії на сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень. Тепер можна виділити ДНК навіть з не дуже добре збереженої шкурки, що провалювалася 100 років у сховищі, а це значно полегшує роботу зоологів-систематиків.
На жаль, поки не існує єдиної бази даних світових колекцій. Каталоги тільки починають публікуватися і це теж має прискорити роботу з їх обробки і хто знає, може бути саме серед запорошених музейних тушок, а не в лісових дебрях нас чекають найбільші біологічні відкриття.