Нові нервові клітини можна отримати з клітин шкіри, причому нейрони з таким своєрідним походженням після пересадки зможуть зайняти своє місце в мозкових нейронних ланцюгах.
Хоча нервові клітини все-таки відновлюються (в мозку є зони, де нові нейрони з'являються навіть у зрілому віці), такого оновлення явно не вистачить, щоб покрити масову загибель клітин, наприклад, у разі хвороби Паркінсона. Можна, звичайно, вчинити інакше, і виростити необхідну кількість нейронів в лабораторії. Для цього потрібно взяти якісь зрілі клітини, наприклад, клітини шкіри, звернути їх в стовбуровий стан, тобто повернути їм здатність перетворюватися в будь-який інший тип клітин, і запрограмувати на трансформацію в нейрони. Отримані клітини можна пересадити в мозок.
Однак нейрони, як відомо, формують складні мережі, утворюючи один з одним безліч контактів. Чи зможуть нові нейрони, пересаджені ззовні, вбудуватися в існуючу нейронну мережу, і чи зможуть вони в ній функціонувати? Перевірити це спробували дослідники з Університету Люксембургу: вони перетворили клітини шкіри мишей на різновид стовбурових клітин, які служать безпосередніми попередниками нейронів, і пересадили нейронні стовбурові клітини в мозок тим же мишам, в гіпокамп (один з головних центрів пам'яті) і кору.
Як пишуть автори роботи в Stem Cell Reports, через півроку ніяких побічних ефектів у тварин не проявилося. Більш того, нейрони, які утворилися і дозріли зі стовбурових попередників, сформували синапси з «корінними» нервовим клітинами і цілком успішно увійшли до складу нервових ланцюжків.
До клінічних випробувань тут ще досить далеко - поки що вдалося показати тільки те, що пересаджені нервові клітини, та ще отримані з клітин шкіри, не залишаються в мозку самі по собі і в принципі можуть формувати приймати і передавати сигнали іншим клітинам. Тепер же належить з'ясувати, як саме вони це роблять: хоча у мишей, як було сказано, побічних ефектів не було, якість роботи нових нейронів потрібно ще неодноразово перевірити. Наприклад, добре б переконатися, що нові нервові клітини, вставши в правильне місце, можуть заміщати нейрони, що виробляють дофамін. Якщо так, то таким чином можна буде компенсувати симптоми хвороби Паркінсона, при якій в першу чергу гинуть якраз дофамінові нервові клітини. Однак повторимо, на практиці це питання дуже віддаленого майбутнього.
За матеріалами MedicalXpress.