Кам'яні знаряддя з острова Сулавесі «зістарили» першопоселенців Індонезії більш ніж удвічі.
Індонезійський острів Сулавесі користується підвищеною увагою археологів та істориків: по-перше, через нього, імовірно, стародавні люди потрапили до Австралії, по-друге, тут виявлені одні з найдавніших у світі наскельних зображень. Довгий час вважалося, що люди прийшли на Сулавесі близько 40 тисяч років тому, і приблизно тоді ж вони вирушили до Австралії. Дослідники неодноразово робили спроби «зістарити» перших австралійців: називалися цифри і 60, і 80 і навіть понад 100 тисяч років тому. Однак наукова спільнота ставилася до таких припущень скептично: перевірка датувань не давала цифр понад 40 тисяч років.
Тим не менш, дослідницька група під керівництвом доктора Герріта ван ден Берга (Gerrit van den Bergh) і доктора Бо Лі (Bo Li) з Вуллонгонгського університету (Австралія) стверджує, що більше 100 тисяч років на Сулавесі вже хтось жив, і доказом тому можуть служити найдавніші знаряддя зі стоянки відкритого типу Талепу (Південно alepu). Знахідки разом із залишками мегафауни були виявлені в розкопі, глибина якого досягла 12 метрів. Археологи датували відкладення, в яких знайшли знаряддя, за допомогою нової методики оптично стимульованої люмінесценції (про це та деяких інших методах визначення віку археологічних знахідок можна прочитати тут).
Нові дати перевірили, датувавши зуби тварин з більш глибоких (а значить, більш стародавніх) шарів за допомогою радіометричного методу, заснованого на вимірюванні кількості урану в останках. Отримані для зубів дати не суперечили віку знарядь. Детально про результати дослідження можна дізнатися зі статті в журналі Nature.
Хто міг виготовити найдавніші знаряддя Сулавесі, залишається загадкою: поруч з ними не було знайдено жодних людських останків. Це могли бути або представники якихось дуже стародавніх видів роду Homo, або, що менш ймовірно, найбільш ранні сапієнси - предки перших австралійців. Ван ден Берг вважає, що на Сулавесі, як і на сусідньому острові Флорес, можна знайти залишки архаїчних людей. (Нагадаємо, що на Флоресі кілька років виявили останки «хоббітів» - Homo floresiensis). На думку Ван ден Берга, «Сулавесі, як і Флорес, міг бути природною лабораторією людської еволюції в умовах ізоляції».