Ініціатор пошуків останків Річарда III оголосила про «полювання» на іншого «забутого» короля.
Археологи збираються шукати останки короля Англії Генріха I (1068-1135, роки правління: 1100–1135). Проект підтримує Філіпа Ленглі, члена Товариства Річарда III. Саме вона була ініціатором пошуку могили останнього Йорка на англійському престолі. Філіпа Ленглі свого часу також знайшла фінансування для пошуку останків Річарда III.
На її думку, кістки Генріха I поховані по сусідству з руїнами Редінгського абатства (Англія). «Це наш забутий король», - пояснює Філіпа Ленглі свій інтерес. Державна Комісія з історичних будівель і пам'яток Англії («Англійська спадщина») пообіцяла, що підтримає георадарні дослідження в абатстві. Їх планують провести вже цього року. За допомогою геородара дослідники планують скласти археологічну карту місцевості. У першій стадії проекту археологи також закладуть кілька розвідувальних шурфів.
Пошук останків Генріха I - частина великого проекту «Приховане абатство». Його мета - відкрити залишки Редінгського абатства. Генріх заснував його в 1121 році, і в ньому ж був похований. Абатство було майже повністю зруйноване 1538 року, під час розпуску монастиря, але багато його стін збереглися.
Існує думка, що грабіжники могли вже давно розорити поховання короля. Є відомості про те, що Генріха поховали в срібній труні, що не могло не викликати інтересу мародерів. Однак один із засновників проекту, історик Джон Маллейні (John Mullaney) каже: "Ми знаємо, що він [Генріх] там, у тій чи іншій формі. […] Якби люди знайшли ці кістки,... вони б залишили їх там ".
Генріх I був молодшим сином Вільгельма Завойовника. Батько затьмарив спадкоємця своєю славою, тому король-син отримав репутацію «забутого». У 1100 році помер король Вільгельм II Рудий. Роберт, другий брат Генріха, повертався з хрестового походу. Генріх, не чекаючи прибуття брата, захопив скарбницю і вступив на престол, першим з англійських королів підписавши хартію вольностей, в якій пообіцяв свободу церкви, дотримання феодальних прав і привілеїв. Роберт в якості компенсації отримав герцогство Нормандське і щорічну допомогу в три тисячі марок. Проте вже в 1104 році Генріх I вторгся в Нормандію, а в 1106-му остаточно розбив свого брата в битві при Таншбо.
Правління Генріха I відзначено не тільки відновленням англонормандської монархії часів Вільгельма Завойовника, а й цілою низкою адміністративних і фінансових реформ. При Генріху велику роль стала грати постійна королівська рада, яка відала канцелярією, казною і збором податків. Усередині цієї ради - вона називалася королівською курією - виділилося казначейство («Палата шахової дошки»). При Генріху зароджується чиновництво. Він заохочував розвиток міст і їх самоврядування, упорядкував судову систему.
Єдиний законний син Генріха I помер за життя батька, тому за смертю короля послідувала громадянська війна, яка тривала майже два десятиліття.
Ідентифікація останків королів - певна тенденція в сучасній британській археології. Так, восени 2012 року на автостоянці в Лестері були виявлені останки дорослого чоловіка. У 2013 році археологи та історики оголосили, що ці останки належать королю Річарду III (1452-1485), останньому представнику династії Йорків, який правив наприкінці війни Алою і Білою троянди. Те, що останки дійсно належали королю, підтвердила серія аналізів: ДНК, радіовуглецеве датування, а також антропологічні дослідження.
Ідентифікацію останків Річарда III проголосили одним з найважливіших відкриттів у британській археології. Однак деякі вчені, які не брали участі в дослідженні, ставляться до нього скептично.
26 березня 2015 року Річарда III перепоховали в Лестері. Церемонія «прощання» з королем тривала тиждень і активно висвітлювалася британськими ЗМІ.
Слідом за відкриттям останків останнього Йорка пішли заяви про можливі відкриття кісток інших монархів. Зокрема, повідомлялося про передбачувані останки першого короля Англії Альфреда Великого (840-899 рр.) і Олафа Гутфрітссона (ум. в 941 р.), короля держав вікінгів в Дубліні і в Йорвіку (сучасний Йорк). Ідентифікація останків Річарда III стала також поштовхом до пошуків могили класика іспанської літератури Мігеля де Сервантеса. Шукачі «літературних кісток» вже відзвітували про успіх, але їхні докази поки не дуже переконливі.
За матеріалами BBC