Енергію для подорожей метастазні клітини пухлини, швидше за все, видобувають з жирних кислот.
Метастазні ракові клітини, які залишають «рідну» пухлину, щоб, помандрувавши організмом, осісти в якомусь новому місці і сформувати новий осередок хвороби, долають у своїх міграціях величезну відстань.
І це не кажучи про те, що така клітина залишає звичне середовище зі звичним оточенням, стикаючись з новими умовами, які для неї зовсім не обов'язково будуть сприятливі. Нарешті, знайшовши місце для нової колонії, метсастазна клітина повинна перебудувати свою молекулярно-генетичну кухню з програми, що допомагає подорожувати, на програму, що забезпечує бурхливий поділ. На це все - і на міграцію, і на подолання супутнього стресу, і на регуляцію генів - потрібна енергія. Яку, як з'ясували дослідники з Науково-технологічного інституту Барселони, клітина-мандрівник видобуває з жирів.
Глорія Паскуаль (Gloria Pascual) і її колеги вивчали клітини пухлин ротової порожнини. Ті з них, які були метастазними, синтезували багато рецепторного білка CD36. Він, з одного боку, допомагає імунним клітинам розпізнавати присутність інфекції, з іншого боку, він також ловить жирні кислоти і багато в чому завдяки йому ми відчуваємо смак жиру. Саме він допомагає метастазним клітинам виловлювати жири з навколишнього середовища. Якщо ж зробити так, щоб CD36 не міг пов'язувати жири, то пухлини не зможуть розсилати своїх «колоністів» в інші тканини: в експерименті з мишами рецептор блокували антитілами проти нього, і ротові пухлини переставали метастазувати. При цьому, хоча сама первинна пухлина продовжувала рости, вторинні пухлини, які встигли з'явитися, помітно (на цілих 80%) зменшувалися в розмірах.
Існують також медичні дані, які говорять про те, що між рецептором CD36 і клінічним прогнозом є певний зв'язок: якщо пухлинні клітини синтезують багато CD36, то позбутися пухлини буде складніше звичайного (така закономірність була показана для пухлин легких, молочної залози, сечового міхура і деяких інших). Крім того, самі автори роботи пишуть у своїй статті в Nature, що у мишей, яких тримали на жирній дієті, в легких і лімфатичних вузлах з'являлося більше вторинних пухлин - порівняно з мишами, які харчувалися звичайною, не надто жирною їжею.
Тут сам собою напрошується висновок, що онкохворим потрібно їсти поменше жирного, проте якраз при таких захворюваннях організму потрібно більше енергії, так що тут краще дочекатися клінічних експериментів, які точно покажуть, наскільки хворому потрібно обмежити себе в жирному, щоб і енергією себе забезпечити, і метастазування обмежити.