Одна і та ж злоякісна пухлина у чоловіків і жінок може виникати через мутації, що виникли з різних молекулярних причин.
Відомо, що різні види раку у чоловіків і жінок зустрічаються з різною частотою. Наприклад, рак печінки у чоловіків можна зустріти втричі частіше, і в деяких країнах такий перекіс тільки збільшується. Злоякісні пухлини легень теж трапляються частіше серед чоловіків. З одного боку, це може бути пов'язано з тим, що чоловіки і жінки ведуть різний спосіб життя - грубо кажучи, чоловіки курять і п'ють більше жінок. Але з іншого боку, чоловічий організм все-таки відрізняється від жіночого, і, можливо, різна частота одних і тих же пухлин пов'язана з якимись власними біологічними особливостями жінок і чоловіків.
Оскільки клітини стають злоякісними через мутації, то природно було б припустити, що є «жіночі» мутації і «чоловічі» мутації. Дійсно, є дослідження, які говорять про те, що при деяких онкозахворюваннях (наприклад, при пухлинах мозку і меланомі) малюнок мутацій відрізняється у різних підлогах. Недавня робота, викладена на порталі bceRxiv, демонструє в цьому сенсі найбільш повну картину. Автори статті аналізували мутації не тільки в генах (тобто в тих ділянках ДНК, які кодують білки), але і в регуляторних послідовностях, керуючих активністю генів, і для порівняння взяли багато різних видів пухлин: близько 2 тис. зразків 28 типів раку.
У результаті виявилося, що є точкові ракові мутації, які частіше зустрічаються у чоловіків, ніж у жінок, і навпаки. Якщо ж розглядати випадки, коли в ДНК зникають або дублюються великі сегменти послідовностей (що знову ж таки загрожує злоякісним переродженням), то тут є 4285 генів, в яких такі великі перебудови теж залежать від статі.
Але найголовніше, що вдалося виявити - це що мутації у чоловіків і жінок нерідко виникають по-різному. Тут потрібно нагадати, що мутації у нас залишаються, тому що їх не виправила система репарації (або ремонту) ДНК. Таких систем у наших клітин є кілька, вони відрізняються за молекулярним механізмом і за тими пошкодженнями, які виправляють. Наприклад, якщо потрібно виправити неправильне спарювання нуклеотидів у подвійному ланцюжку ДНК, працює одна система, а якщо ДНК, наприклад, просто порвалася, і порвалася відразу двома ланцюгами, то тут працюють вже інші ферменти (про деякі системи репарації можна дізнатися з нашої статті, присвяченої Нобелівській премії 2015 року). За характером мутацій можна зрозуміти, яка саме система репарації погано спрацювала.
І ось виявилося, що якщо взяти всі «жіночі» пухлини, то в 97% випадків мутації в них будуть через неправильне спарювання нуклеотидів; у «чоловічих» же раків мутації неправильного спарювання будуть характерні для 89% онкологічних випадків. Найсильніше різницю видно саме на пухлинах печінки: у жінок у 88% випадків ці пухлини виникають через погану роботу в репарації неправильно спарювання нуклеотидів, у чоловіків - у 58%. Водночас у чоловіків усі види раку з більшою ймовірністю розвиваються через мутації, що виникли через подвійні розриви в ДНК.
Добре відомо, що онкологічні захворювання відрізняються один від одного, і навіть одна і та ж на перший погляд пухлина у одного хворого піддається лікуванню, а іншого - ні. Тому так важливо знати, від чого залежить індивідуальний портрет раку. Чому у чоловіків і жінок онкомутації виникають переважно за тим чи іншим механізмом і які міжполові відмінності відіграють тут роль, ще належить з'ясувати, однак для якихось практичних висновків отримані результати, очевидно, можна використовувати прямо зараз.
За матеріалами Nature.